1. Дієслова перемогти, переконати, опинитися, відчути, чудити і деякі інші, що належать до так званим недостатнім дієслів (тобто дієслів, обмеженим в освіті або вживанні особистих форм), не утворюють форми 1-ї особи однини теперішнього-майбутнього часу. Якщо необхідно вжити ці дієслова у зазначеній формі, використовується описова конструкція, наприклад: зумію перемогти, хочу (прагну) переконати, можу опинитися, спробую відчути, не буду чудити.

Рідко або майже зовсім не вживаються в літературній мові через незвичайності звучання форми «башу» (від басити), «галжу» (від галасувати), «гвозжу» (від гатити), «дужу» (від дудіти), «ерунжу» (від нісенітниці), «прегражу» (від перепинити), «пилесошу» (від пилососити), «сосежу» (від сусідів), «шкожу» (від шкодить).

Чи не вживаються через фонетичного збігу з формами від інших дієслів такі форми, як «буджу» (від бешкетувати, пор .: буджу від будити), «тримаю» (від грубити, пор .: тримаю від тримати), «тужу» ( від лупцювати, пор .: тужу від тужити) і деякі ін.

Дієслова умертвити, нарікати утворюють в 1 особі однини форми заб'ю, нарікаю.

2. Дієслова одужати, опостилет, огиднути утворюють особисті форми за типом 1 відмінювання видужаю, -еешь, -еют; опостилею, -еешь, -еют; опротівіт, -еешь, -еют. Форми цих дієслів виздоровлю, -ішь, -ят  і т.д. вживати не рекомендується.

3. Дієслово грунтуватися утворює минулий час (грунтувався) з суфіксом -і-  і дієприслівник (оперта) (по II дієвідміні), форми теперішнього часу і причастя утворюються по I дієвідміні (грунтується, -утся, Зиждущийся).

Таке ж співвідношення форм у дієслова зибіться - зибілся, зиблясь - зиблется, -ются, Зиблющійся.

Рівноправні варіанти невизначеної форми стелити (ся) - стлать (ся) утворюють особисті форми I відмінювання від дієслова стелити: стелю (сь), стелешь (ся), стелить (ся) і т.д.

Дієслово шанувати в 3-м особі множини має рівноправні форми шанують - шанують, а також рівноправні форми дієприкметники теперішнього часу шанує - поважає; пор. у Горького: Обидва вони любов'ю шанують пам'ять про неї. - Їх шанують, їм підкоряються тисячі таких, як він. Пор. форми дієслова вшанувати в умовах сполучуваності: вшанують пам'ять вставанням, вважатимуть за честь, але: вшанують присутністю.

4. Деякі дієслова (так звані багаті) утворюють двоякі форми теперішнього часу, наприклад: полоскати при наявності нормативних форм полощу, полоще, полощи, полощущій, полоще має допустимі форми: полоскати, полоскати, полоскати, полоскати, полоскав.

Таке ж співвідношення форм у дієслів плескати, капати, кудкудакати, колихати, муркотіти, махати, нишпорити і ін.

Поряд зі стилістичним відзначається смислове розмежування паралельних форм.

Дієслово бризкати в значенні «окропляти, обприскувати» має різні форми бризкав, бризкає (бризкав водою, бризкає білизна); в значенні «розкидати краплі», «сипати бризки» має різні форми бризкаючи, бризкає (фонтан бризкає, бризкає слиною).

Дієслово рухати в значеннях «переміщати штовхаючи або тягнучи», «ворушити, здійснювати рух», «змушувати йти вперед, направляти» має різні форми рухаю, рухає (рухають меблі, рухаю пальцями, рухає війська); в значеннях «сприяти розвитку чого-л.», «бути причиною чиїхось л. вчинків »має різні форми рухає, рухають (рушійні сили, що їм рухає!); в значенні «приводити в рух, в дію» має паралельні особисті форми рухає - рухає (пружина рухає / рухає годинниковий механізм).

Дієслово капати в значенні «падати краплями» має паралельні особисті форми капають, капає і краплю, капає (капають сльози, дощ капає), але у фразеологізми тільки: над нами не капає; в значенні «наливати, лити краплями» має різні форми капають, капає (капає мікстуру).

Дієслово метати в значенні «шити, прошивати стежками, обшивати петлю» має різні форми метаю, метає (метає кофту, метає шов). Його омонім, дієслово метати в значенні «розкидати, розкидати» має різні форми мечу, метає (метає громи та блискавки, метає гнівні погляди; також: метає ікру); в тому ж значенні «кидати» в спортивному побуті вживається форма метає: метає гранату, диск, спис і т.д.

У просторіччі і в діалектах зустрічаються форми клікає (замість кличе - від клікати), нявкає (від нявкає; літературна форма нявкає - від нявкати).

Дієслова сипати, тріпати, щипати за наявності нейтральних форм сипле, щипає, терплять мають разноспрягаемие розмовні форми з випаданням л-: По I дієвідміні відмінюються форми сипешь, сипле, сипем, сиплеться, по II дієвідміні - сиплять, таке ж співвідношення форм і у дієслів щипати, тріпати.

5. Дієслова доїти, кроїти, поїти, приховати в літературній мові утворюють форму наказового способу на -і, Форма на -й ненормативна. Пор .: ... Тривогою лайливої \u200b\u200bнапій! (Блок). - напій її чаєм, пустунка, - закричав їй услід Овсяников (Тургенєв).

Деякі дієслова з приставкою ви-  утворюють паралельні форми наказового нахилена однини: викинь - викинь, випрасувати - випрасувати, висунь - висунемо, пофарбували - викрили, виліз - виліз, виплюнь - виплюнь, Висунь - покажи, виставив - вистав, виправити - виправити, висипі - висип, витріщивши - витріщив. Але форма множини не має варіантів і утворюється від другої форми однини, наприклад: висуньте, викрасьте, виплюньте і т.д. Таке ж співвідношення форм у дієслів зак упоріть, чистити, повідомити, поцукрити, дрейфити, ілаком: зак упори - зак упорь, зак упорьте, (не) дрейф - (не) дрейф, (не) дрейфьте і т.д.

Деякі дієслова на ить: Псувати, корчити, морщити, стовбурчити, сплюснути мають паралельні форми в обох числах наказового способу: порти, псуєте - псуй, псуйте; корчі, корчите - корчить, корчьте і т.д. Форми глянь, вид' при наявності нормативних поглянь, вийди є просторічними, але в фразеологічному звороті тільки: вийми та поклади. Просторічний характер мають також форми піди (замість піди), обойми (замість обійми); їдь (замість їдь); форми їдь, ехай є неприпустимими.

людей); пор. також в негативних пропозиціях: не хочу обра-
   щаться до кого-небудь (до кого попало, байдуже до кого) -
   не хочу звертатися до кого-небудь (ні до кого, до кого б то не було).
   Займенники з часткою-небудь мають книжковий характер. Книжковий
   характер має також займенник щось (і відповідно хтось),
   яке зазвичай супроводжується пояснювальним словом, наприклад:

щось несподіване, хтось у сірому.

У значенні «байдуже що», «байдуже хто» вживаються
   поєднання запитально-відносних займенників (хто, що,
   який і ін.) зі словами завгодно і потрапило, наприклад: робіть що
   завгодно, займайтеся чим попало, у нього можна отримати якусь

завгодно довідку.

Займенник якийсь (книжкове, пор. Деякий) має паралельні
   відмінкові форми: жодним - таким собі (устар. некиим), неяких -
   деяких (устар. некііх), якогось - якимись (устар. некіімі); частіше
   вживаються другі варіанти. Як дублетів використовують-
   ся форми якоїсь - якоїсь.

Вживання форм дієслова

§ 171
   Освіта деяких особистих форм

1. Г лаголи перемогти, переконати, опинитися, відчути, чудити і недо.
   ін., що належать до так званим недостатнім
   дієслів (т. е. дієслів, обмеженим в освіті або употреб-
лення особистих форм), не утворюють форми 1-ї особи однини
   числа сьогодення - майбутнього часу. Якщо необхідно употре-
   бити ці дієслова у зазначеній формі, використовується описова
   конструкція, наприклад: зумію перемогти, хочу (прагну) убе-
   дить, можу опинитися, спробую відчути, не буду чудити.

Рідко або майже зовсім не вживаються в літературному
   мовою через незвичайності звучання форми «башу» (від басити), «гал-
   жу »(від галасувати),« гвозжу »(від гатити),« дужу »(від дудіти),
   «Ерунжу» (від нісенітниці), «прегражу» (від перепинити), «сосежу»
   (Від сусідів), «шкожу» (від шкодить).

Чи не вживаються через фонетичного збігу з формами
   від інших дієслів такі форми, як «буджу» (від бешкетувати, пор. буджу
   від будити), «тримаю» (від грубити, пор. тримаю від тримати), «тужу»
   (Від лупцювати, пор. Тужу від тужити) і недо. ін.

З співіснували раніше форм заб'ю - умертвлено, роп-
   щу-рому в сучасній мові закріпилися перші.

2. Дієслова одужати, опостилет, огиднути утворюють
   особисті форми за типом I відмінювання видужаю, -еешь, -еют; опо-
   Стила, -еешь, -еют; опротівіт, -еешь, -еют. Форми цих дієслів
   виздоровлю, -ішь, -ят і т. д. (по II дієвідміні) мають застарілий

або розмовний характер.

3. Дієслово грунтуватися утворює невизначену форму і про-
   йшло час (грунтувався) з суфіксом -і- (по типу II дієвідміни);

форми теперішнього часу і причастя утворюються по I спряже-
   нію (грунтується, -утся, зиждущийся).

Форма виблется (по I дієвідміні) сходить до вийшов з
   споживання1 інфінітива еибаться; форма минулого часу
   вибився утворена від інфінітива вибитися, теж вийшов з
   вживання (як і паралельна йому форма Виблях).

Дієслово стелитися), який виступає як просторічні варіант
   дієслова стелити (ся), вживається тільки в інфінітиві і в про-
   шедшем часу (туман стелився); особисті форми утворюються за
   I дієвідміні від дієслова стелити (ся), наприклад: туман стелиться,
   луки стеляться на неозорий простір.

Дієслово шанувати в 3-м особі множини має парал-
   лельяие форми шанують - шанують; пор. у Горького: Обидва вони любов'ю
   шанують пам'ять про ней.- Їх шанують, їм підкоряються тисячі таких,
   як він.

1. Дієслова перемогти, переконати, опинитися, відчути, чудити і деякі інші, що належать до так званим недостатнім дієслів (т. Е. Дієслів, обмеженим в освіті

або вживанні особистих форм), не утворюють форми 1-ї особи однини теперішнього-майбутнього часу. Якщо необхідно вжити ці дієслова у зазначеній формі, використовується описова конструкція, наприклад: зумію перемогти, хочу (прагну) переконати, можу опинитися, спробую відчути, не буду чудити.

Рідко або майже зовсім не вживаються в літературній мові через незвичайності звучання форми «башу» (від басити), «галжу» (від галасувати), «гвозжу» (від гатити), «дужу» (від дудіти), «ерунжу» (від нісенітниці), «прегражу» (від перепинити), «пилесошу» (від пилососити), «сосежу» (від сусідів), «шкожу» (від шкодить).

Чи не вживаються через фонетичного збігу з формами від інших дієслів такі форми, як «буджу» (від бешкетувати, пор .: буджу від будити), «тримаю» (від грубити, пор .: тримаю від тримати), «тужу» ( від лупцювати, пор .: тужу від тужити) і деякі ін.

Дієслова умертвити, нарікати утворюють в 1 особі однини форми заб'ю, нарікаю. 2.

Дієслова одужати, опостилет, огиднути утворюють особисті форми за типом I відмінювання видужаю, -еешь, -еют; опостилею, -еешь, -еют; опротівіт, -еешь, -еют. Форми цих дієслів ви- здоровлю, -ішь, -ят і т. Д. Вживати не рекомендується. 3.

Дієслово грунтуватися утворює минулий час (грунтувався) з суфіксом -і- і дієприслівник (оперта) (по II дієвідміні), форми теперішнього часу і причастя утворюються по I дієвідміні (грунтується, -утся, зиждущийся).

Таке ж співвідношення форм у дієслова зибіться - зибілся, зиблясь - зиблЬпся, -ются, зиблющійся.

Рівноправні варіанти невизначеної форми стелити (ся) - стлать (ся) утворюють особисті форми I відмінювання від дієслова стелити: стелю (сь), стелешь (ся), стелить (ся) і т.д.

Дієслово шанувати в 3-м особі множини має рівноправні форми шанують - шанують, а також рівноправні форми дієприкметники теперішнього часу шанує - поважає; пор. у Горького: Обидва вони любов'ю шанують пам'ять про ней.- Їх шанують, їм підкоряються тисячі таких, як він. Пор. форми дієслова вшанувати в умовах сполучуваності: вшанують пам'ять вставанням, вважатимуть за честь, але: вшанують присутністю. 4.

Деякі дієслова (так звані багаті) утворюють двоякі форми теперішнього часу, наприклад: полоскати при наявності нормативних форм полощу, полоще, полощи, полощущій, полоще має допустимі форми: полоскати, полоскати, полоскати, полоскати, смужка.

Таке ж співвідношення форм у дієслів плескати, капати, кудкудакати, колихати, муркотіти, махати, нишпорити і ін.

Поряд зі стилістичним відзначається смислове розмежування паралельних форм.

Дієслово бризкати в значенні «окропляти, обприскувати» має різні форми бризкав, бризкає (бризкав водою, бризкає білизна); в значенні «розкидати краплі», «сипати бризки» має ашчние форми бризкаючи, бризкає (фонтан бризкає, бризкає слиною).

Дієслово рухати в значеннях «переміщати штовхаючи або тягнучи», «ворушити, здійснювати рух», «змушувати йти вперед, направляти» має різні форми рухаю, рухає (рухають меблі, рухаю пальцями, рухає війська); в значеннях «сприяти розвитку чого-л.», «бути причиною чиїхось л.

Вчинків »має різні форми рухає, рухають (рушійні сили, що їм рухає?), В значенні« приводити в рух, в дію »має паралельні особисті форми рухає рухає (пружина рухає / рухає годинниковий механізм).

Дієслово капати в значенні «падати краплями» має паралельні особисті форми капають, капає і краплю, капає (капають сльози, дощ капає), але у фразеологізми тільки: над нами не капає; в значенні «наливати, лити краплями» має різні форми капають, капає (капає мікстуру).

Дієслово метати в значенні «шити, прошивати стежками, обшивати петлю» має різні форми метаю, метає (метає кофту, метає шов). Його омонім, дієслово метати в значенні «розкидати, розкидати» має різні форми мечу, метає (метає громи та блискавки, метає гнівні погляди; також: метає ікру); в тому ж значенні «кидати» в спортивному побуті вживається форма метає: метає гранату, диск спис і т. я

У просторіччі і в діалектах зустрічаються форми клікає (замість кличе - від клікати), нявкає (від нявкає; літературна форма нявкає - від нявкати).

Дієслова сипати, тріпати, щипати за наявності нейтральних форм сипле, щипає, терплять мають разноспрягаемие розмовні форми з випаданням л-: по I дієвідміні відмінюються форми сипешь, сипле, сипем, сиплеться, по II дієвідміні - сиплять, таке ж співвідношення форм і у дієслів щипати, тріпати.

5. Дієслова доїти, кроїти, поїти, приховати в літературній мові утворюють форму наказового способу на чг, форма на -і ненормативна. Пор .: ..тревогой лайливої \u200b\u200bнапій! (Блок). - напій її чаєм, пустунка, - закричав їй услід Овсяников (Тургенєв).

Деякі дієслова з приставкою ви- утворюють паралельні форми наказового способу однини: викинь - викинь, випрасувати - випрасувати, висунь - висунемо, пофарбували - викрили, виліз - виліз, виплюнь - виплюнь, Висунь - покажи, виставив - вистав, виправити - виправити, висипі - висип, витріщивши - витріщив. Але форма множини не має варіантів і утворюється від другої форми однини, наприклад: висуньте, викрасьте, виплюньте і.т.д. Таке ж співвідношення форм у дієслів закупорити, чистити, повідомити, поцукрити, дрейфити, ілаком: закупорити - закупорити, закупорте, (не) дрейфі- (не) дрейф, (не) дрейфьте і т.д.

Деякі дієслова на-ить: псувати, корчити, морщити, стовбурчити, сплюснути мають паралельні форми в обох

числах наказового способу: порти, псуєте - псуй, псуйте; коріння, коріння - корчить, корчьте і т. д. Форми езглянь, вийди при наявності нормативних поглянь, вийди є просторічними, але в фразеологічному звороті тільки: вийми та поклади.

Просторічний характер мають також форми піди (замість піди), обойми (замість обійми); їдь (замість їдь); форми їдь, ехай є неприпустимими.