Лексичне значення слова у російській з прикладами.

Лексичне значення слова- Це його зміст, тобто. історично закріплена у свідомості тих, хто говорить співвіднесеність між звуковим комплексом і предметом або явищем дійсності.

Прямим значеннямназивається таке, яке безпосередньо пов'язане з предметом чи явищем, якістю, дією тощо.

Переноснимє таке значення, що виникає в результаті не прямої співвіднесеності з предметом, а через перенесення прямого значення на інший предмет внаслідок різних асоціацій. Приклади:

ніс - орган нюху, що знаходиться на обличчі людини, морді тварини (пряме);

- Передня частина судна, літального апарату (переносне);

– дзьоб птиці (переносне);

- Шкарпетка (носи черевиків).

Синоніми, антоніми.

Синоніми– близькі чи тотожні за значенням слова, які по-різному називають те саме поняття. Синоніми можуть відрізнятися один від одного відтінком значення, стилістичним забарвленням та ін.

подарунок, подарунок, подарунок, подарунок, подарунок

нарядитися, роздягтися, розрядитися, розфронтуватися, розфуфиритися

Антоніми- слова різного звучання, які виражають протилежні, але співвідносні поняття.

Немає нічого на світі сильнішеі безсилішеслова.

Брехня- Релігія рабів та господарів. Щоправда- Бог вільної людини.

Контекстуальні синоніми та антоніми– це слова, які у загальному вживанні є синонімами/антонімами, але набувають схожі чи протилежні значення у тих.

Вони зійшлися: хвиля і камінь,

Вірші та проза, лід та полум'я

Не настільки різні між собою ( антоніми).

Лексика застаріла та нова.

Історизми– це застарілі слова, які вийшли із вжитку у зв'язку із зникненням тих понять, які означали.

* віче, опричник

Архаїзми– слова, які у процесі розвитку мови замінили синонімами.

* цирульник - перукар, поет - поет, ланіти - щоки, одр - ліжко

Неологізми- нові слова, що з'являються в мові в результаті нових понять, явищ, якостей

* домашній кінотеатр, мерчендайзер, ресепшн.

Фразеологізм.

Фразеологізми– стійкі поєднання слів, що мають цілісне значення.

* працювати засукавши рукава

* кинутися окресливши голову

Розбір завдання.

У якому з перелічених речень зустрічається фразеологізм?

1) Часто ми носимо із собою найбільш священне зображення та книги.

2) Ми добре знаємо, що справжня книга може бути прочитана лише одного разу.

3) Як магічні знаки, істина та краса книги поглинаються поступово.

4) Отже, книгосховище – це перша брама освіти.

Фразеологізм – це стійке поєднання слів, де слова використані в переносному значенні, тому ми повинні шукати словосполучення, яке за зовнішніми ознаками схоже на приказку. У всіх реченнях стійким є лише одне словосполучення: перша брама.

Лексичним значенням слова називається закріплена у свідомості тих, хто говорить співвіднесеність звукового комплексу мовної одиниці з тим чи іншим явищем дійсності.

Більшість слів називають предмети, їх ознаки, кількість, дії, процеси та виступають як повнозначні, самостійні слова, виконуючи в мові номінативну функцію (лат. nominatio – назва, найменування). Маючи єдині граматичні та синтаксичні значення та функції, ці слова об'єднуються в розряди іменників, прикметників, числівників, дієслів, прислівників, слів категорії стану. Лексичне значення вони доповнюється граматичними. Наприклад, слово газета означає певний предмет; лексичне значення вказує, що це – "періодичне видання у вигляді великих аркушів, зазвичай щоденне, присвячене подіям поточного політичного та загальноетвенного життя". Іменник газета має граматичні значення роду (жіночий), числа (цей предмет мислиться як один, а не безліч) і відмінка. Слово читаю називає дію - "сприймати написане, вимовляючи вголос або відтворюючи про себе" і характеризує його як реальне, що відбувається в момент промови, що вчиняє мовцем (а не іншими особами).

Зі знаменних частин мови позбавлені номінативної функції займенника та модальні слова. Перші лише вказують на предмети або їх ознаки: я, ти такий стільки; вони набувають конкретного значення у мові, але з можуть бути узагальненим найменуванням низки однотипних предметів, ознак чи кількості. Другі виражають ставлення того, хто говорить до висловлюваної думки: Напевно, вже прийшла пошта.

Службові частини мови (прийменники, спілки, частки) також не виконують номінативної функції, тобто не називають предмети, ознаки, дії, а використовуються як формально-граматичні мовні засоби.

Лексичні значення слова, їх типи, розвиток та зміни вивчає лексична семантика (семасіологія) (гр. semasia – позначення + logos – вчення). Граматичні значення слова розглядаються у граматиці сучасної російської.

Всі предмети та явища дійсності мають у мові свої найменування. Слова вказують на реальні предмети, на наше ставлення до них, що виникло в процесі пізнання навколишнього світу. Цей зв'язок слова з явищами реальної дійсності (денотатами) носить нелінгвістичний характер, проте є найважливішим фактором у визначенні природи слова як знакової одиниці.

Слова називають не лише конкретні предмети, які можна побачити, почути чи сприймати в даний момент, але й поняття про ці предмети, що виникають у нас у свідомості.

Поняття – це відображення у свідомості людей загальних та суттєвих ознак явищ дійсності, уявлень про їхні властивості. Такими ознаками може бути форма предмета, його функція, колір, розмір, подібність чи різницю з іншим предметом тощо. буд. Поняття є наслідком узагальнення маси одиничних явищ, у якого людина відволікається від несуттєвих ознак, зосереджуючись на головних, основних. Без такого абстрагування, тобто без абстрактних уявлень, неможливе людське мислення.

Поняття формуються та закріплюються у нашій свідомості за допомогою слів. Зв'язок слів із поняттям (сигніфікативний чинник) робить слово знаряддям людського мислення. Без здібності слова називати поняття не було б і самої мови. Позначення словами понять дозволяє нам обходитися порівняно невеликою кількістю мовних знаків. Так, щоб виділити з багатьох людей одного і назвати будь-кого, ми користуємося словом людина. Для позначення всього багатства та різноманітності фарб живої природи є слова червоний, жовтий, синій, зелений тощо. буд. Переміщення у просторі різних предметів виражається словом йде (людина, поїзд, автобус, криголам і навіть – лід, дощ, сніг та ін.). ).

Тлумачні словники російської найбільш ємно відбивають системні зв'язки слів. Вони є різного ступеня повноти та точності переліку слів, з яких складається лексична система у всьому різноманітті та складності її функціонування у мові. Так, слово острів не вказує на географічне положення, величину, назву, форму, фауну, флору якогось конкретного острова, тому, відволікаючись від цих приватних ознак, ми називаємо цим словом будь-яку частину суші, з усіх боків оточену водою (в океані, море, на озері, річці) Таким чином, у словах закріплюються ті суттєві особливості та властивості предметів, які дозволяють відрізняти цілий клас предметів від інших класів.

Однак не всі слова називають якесь поняття. Їх не здатні виражати спілки, частки, прийменники, вигуки, займенники, власні імена. Про останні слід сказати особливо.

Є власні імена, які називають поодинокі поняття. Це імена видатних людей (Шекспір, Данте, Лев Толстой, Шаляпін, Рахманінов), географічні назви (Волга, Байкал, Альпи, Америка). За своєю природою вони не можуть бути узагальненням і викликають думку про предмет, єдиний у своєму роді.

Особисті імена людей (Олександр, Дмитро), прізвища (Голубєв, Давидов), навпаки, не народжують у свідомості певного ставлення до людині.

Номінальні ж іменники (історик, інженер, зять) за ознаками професій, ступеня спорідненості дозволяють скласти якесь уявлення про людей, названих цими словами.

Прізвисько тварин можуть наближатися до узагальнених найменувань. Так, якщо коня звуть Буланий, це вказує на його підлогу та масть, Білкою зазвичай називають тварин, що мають білу вовну (хоча так можна назвати і кішку, і собаку, і козу). Так що різні прізвиська по-різному співвідносяться з узагальненими найменуваннями.

Типи лексичних значень слів у російській мові

Зіставлення різних слів та його значень дозволяє виділити кілька типів лексичних значень слів у російській.

За способом номінації виділяються прямі та переносні значення слів. Пряме (чи основне, головне) значення слова – це значення, яке безпосередньо співвідноситься з явищами об'єктивної дійсності. Наприклад, слова стіл, чорний, кипіти мають такі основні значення:

1. Предмет меблів у вигляді широкої горизонтальної дошки на високих опорах, ніжках.
2. Кольори сажі, вугілля.
3. Вирувати, клекотати, випаровуючись від сильного нагріву (про рідини). Ці значення мають стійкий характер, хоча історично можуть змінюватися. Наприклад, слово стіл у давньоруській мові означало престол, князювання, столиця.

Прямі значення слів найменше інших залежить від контексту, від характеру зв'язків коїться з іншими словами. Тому кажуть, що прямі значення мають найбільшу парадигматичну обумовленість та найменшу синтагматичну пов'язаність.

Переносні (непрямі) значення слів виникають внаслідок перенесення назви з одного явища дійсності на інше на підставі подібності, спільності їх ознак, функцій тощо.

Так, слово стіл має кілька переносних значень:

1. Предмет спеціального обладнання або частина верстата подібної форми: операційний стіл, підняти стіл верстата.
2. Харчування: Зняти кімнату зі столом.
3. Відділення в установі, яке знає якимось спеціальним колом справ: довідковий стіл.

У слова чорний такі переносні значення:

Темний, на противагу чомусь світлішому, що зветься білим: чорний хліб.

1. Прийняв темне забарвлення, потемнілий: чорний від засмаги.
2. Курний (тільки повна форма, застаріле): чорна хата.
3. Похмурий, невтішний, важкий: чорні думки.
4. Злочинний, злісний: чорна зрада.
5. Чи не головний, підсобний (тільки повна форма): чорний хід у будинку.
6. Фізично важкий та некваліфікований (тільки повна форма): чорна робота тощо.

Слово кипіти має такі переносні значення: 1. "Проявлятися сильною": робота кипить. 2. "Проявляти що-небудь із силою, сильною мірою": кипіти обуренням.

Як бачимо, непрямі значення з'являються у слів, які не співвіднесені безпосередньо з поняттям, а зближуються з ним за різними асоціаціями, очевидними для тих, хто говорить.

Переносні значення можуть зберігати образність: темні думки, темна зрада; кипіти обуренням. Такі образні значення закріплені у мові: вони наводяться у словниках під час тлумачення лексичної одиниці.

Відтворюваністю та стійкістю переносно-образні значення відрізняються від метафор, які створюються письменниками, поетами, публіцистами і мають індивідуальний характер.

Однак у більшості випадків при перенесенні значень образність втрачається. Наприклад, ми не сприймаємо як образні такі назви, як коліно труби, носик чайника, хід годинника та під. У таких випадках говорять про згаслу образність у лексичному значенні слова, про сухі метафори.

Прямі та переносні значення виділяються в межах одного слова.

2. За ступенем семантичної мотивованості виділяються значення невмотивовані (непохідні, первинні), які визначаються значенням морфем у складі слова; мотивовані (похідні, вторинні), які виводяться із значень виробляючої основи та словотвірних афіксів. Наприклад, слова стіл, будувати, білий мають невмотивовані значення. Словам столовий, настільний, столуватися, будівництво, перебудова, антиперебудовний, біліти, білити, білизна притаманні мотивовані значення, вони як би «вироблені» з мотивуючої частини, словотвірних формантів і семантичних компонентів, що допомагають осмислити значення слова з похідною основою.

У деяких слів мотивованість значення дещо затушована, оскільки в сучасній російській мові не завжди вдається виділити їхнє історичне коріння. Проте етимологічний аналіз встановлює древні родинні зв'язки слова коїться з іншими словами, дає можливість пояснити походження його значення. Наприклад, етимологічний аналіз дозволяє виділити історичне коріння в словах жир, бенкет, вікно, сукно, подушка, хмара і встановити їх зв'язок зі словами жити, пити, око, сучити, вухо, волочити (обволікати). слова може бути неоднаковою. До того ж значення може здаватися мотивованою людині з філологічною підготовкою, тоді як нефахівцеві смислові зв'язки цього слова видаються втраченими.

3. По можливості лексичної сполучуваності значення слів поділяються на вільні та невільні. Перші мають у своїй основі лише предметно-логічні зв'язки слів. Наприклад, слово пити поєднується зі словами, що позначають рідини (вода, молоко, чай, лимонад тощо), але не може поєднуватися з такими словами, як камінь, краса, біг, ніч. Сполученість слів регулюється предметною сумісністю (або несумісністю) понять, що позначаються ними. Таким чином, «свобода» сполучуваності слів, що мають незв'язані значення, відносна.

Невільні значення слів характеризуються обмеженими можливостями лексичної сполучуваності, яка у разі визначається і предметно-логическими, і власне мовними чинниками. Наприклад, слово поєднується зі словами перемога, верх, але не поєднується зі словом поразка. Можна сказати опустити голову (погляд, очі, очі), але не можна – «потупити руку» (ногу, портфель).

Невільні значення, своєю чергою, поділяються на фразеологічно пов'язані і синтаксично обумовлені. Перші реалізуються лише у стійких (фразеологічних) поєднаннях: заклятий ворог, нерозлучний друг (не можна поміняти місцями елементи цих словосполучень).

Синтаксично обумовлені значення слова реалізуються лише тому випадку, якщо він виконує у реченні незвичайну собі синтаксичну функцію. Так, слова колода, дуб, капелюх, виступаючи в ролі іменної частини складового присудка, набувають значення "тупа людина"; "тупа, нечула людина"; "млява, безініціативна людина, розтяпа". В. В. Виноградов, який уперше виділив такий тип значень, назвав їх функціонально-синтаксично обумовленими. Ці значення завжди образні і за способом номінації відносяться до переносних значень.

У складі синтаксично обумовлених значень слова виділяють значення конструктивно обмежені, які реалізуються лише в умовах певної синтаксичної конструкції. Наприклад, слово вихор з прямим значенням "стрімкий круговий рух вітру" в конструкції з іменником у формі родового відмінка отримує образне значення: вихор подій - "стрімкий розвиток подій".

4. За характером виконуваних функцій лексичні значення поділяються на два види: номінативні, призначення яких – номінація, назва явищ, предметів, їх якостей, та експресивно-синонімічні, у яких переважним є емоційно-оцінна (коннотативна) ознака. Наприклад, у словосполученні висока людина слово висока вказує на великий зріст; це його номінативне значення. А слова довготелеса, довга в поєднанні зі словом людина не тільки вказують на велике зростання, а й містять негативну, несхвальну оцінку такого зростання. Ці слова мають експресивно-синонімічне значення і стоять у ряді експресивних синонімів до нейтрального слова високий.

5. За характером зв'язків одних значень з іншими в лексичній системі мови можна виділити:

1. автономні значення, які мають слова, відносно незалежні в мовній системі і що позначають переважно конкретні предмети: стіл, театр, квітка;
2. співвідносні значення, властиві словам, протиставленим одне одному за якими ознаками: близько – далеко, хороший – поганий, молодість – старість;
3. детерміновані значення, тобто такі, «які ніби зумовлені значеннями інших слів, оскільки вони представляють їх стилістичні або експресивні варіанти...» Наприклад: шкапа (пор. стилістично нейтральні синоніми: кінь, кінь); прекрасний, чудовий, чудовий (порівн. хороший).

Таким чином, сучасна типологія лексичних значень у своїй основі має, по-перше, понятійно-предметні зв'язки слів (тобто парадигматичні відносини), по-друге, словотвірні (або дериваційні) зв'язки слів, по-третє, стосунки слів один до одного другові (синтагматичні відносини). Вивчення типології лексичних значень допомагає зрозуміти семантичну структуру слова, глибше проникнути у системні зв'язки, що склалися у лексиці сучасної російської.

1. Див Улуханов І. С. Словотворча семантика в російській мові та принципи її опису М., 1977 С. 100-101
2. Шмельов Д. Н Значення слова / / Російська мова: Енциклопедія. М., 1979. С. 89.

*****************************************************************************
Запитання для самоперевірки

1. Що називається лексичним значенням слова?
2. Який розділ науки мови вивчає лексичне значення слова?
3. Які слова виконують у промові номінативну функцію? У чому вона полягає?
4. Які слова позбавлені номінативної функції?
5. Що означає термін «поняття»?
6. Який зв'язок встановлюється між поняттям та словом?
7. Які слова не позначають понять?
8. Які типи лексичних значень слів виділяються у сучасній російській?
9. Що таке пряме та переносне значення слова?
10. Що таке мотивоване та невмотивоване значення слів?
11. У чому полягає відмінність вільних від невільних значень слів?
12. У чому виражаються особливості фразеологічно пов'язаних та синтаксично обумовлених значень слів?
13. Що вирізняє автономні значення слів?
14. Що таке співвідношення слів?
15. Чим виділяються детерміновані значення слів?

Вправи

3. Виділіть у реченнях слова, що мають вільні (номінативні) та невільні (фразеологічно пов'язані та синтаксично обумовлені) значення.

1. Дозвілля мені розбирати провини твої, щеня! (Кр.) 2. Тепер мені дано дозвілля навіки. (Сим.) 3. Сплять бійці, кому дозвілля. (Тв.). 4. Журавлина - болотна рослина, що стелиться, з червоними кислими ягодами. 5. Ось так журавлина! 6. Знов виникли чутки, домисли, і про цю розлогу журавлину говорили скрізь. 7. Біла береза ​​під моїм вікном накрилася снігом, наче сріблом. (Ес.) 8. Білу роботу робить білий, чорну роботу – чорний (М.). 9. Чи не мешканець він на білому світі. 10. Мешканець приходив пізно і не турбував господиню. 11. Дівчинка спала з обличчя, схудла. 12. Спека спала. 13. Ну і гусак! 14. Гусей крикливих караван тягнувся на південь. (П.) 15. Цей гусак лапчастий тут уже не вперше. 16. Синій туман, снігове роздолля. (Ес.). 17. Синя панчоха вона, а не жінка.

4. Виділіть у тексті слова, що мають номінативні, фразеологічно пов'язані та синтаксично обумовлені значення.

Сеня лежав на дивані, весь сірий, у зморшках, час, здавалося, вже був йому в тягар. ... - Не вірю! Ні, не вірю! -Про що ти? - Запитав Рязанцев. – Не вірю, ніби під старість людина має дорікати собі за те, що неправильно, не так прожила молодість. - Чому ж? – Тому! Яке право старий, начебто вже не мешканець, яке право має він судити молодого, що живе?

Вони домовилися про те, що разом писатимуть книгу, бо один Сеня не встиг би її закінчити. Коли Сеня був дуже поганий, лежав на своєму дивані і кричав, що його лікують не медики, ветеринари, Рязанцев казав йому: «Слухай-но, Сеню, нам цього року треба закінчити книгу». І Сенини думки приходили на повний, іноді навіть у ідеальний порядок. ...Коли пізніше свідомість почала приходити до нього лише часом, він і тоді найбільше дбав про книгу. Нічого іншого від нього не можна було чекати, але раптом Сеня почав висловлювати незвичайні для нього міркування. Сказав одного разу:

- Ми мало знаємо один одного.

- Хто ми? - Запитав Рязанцев.

– Люди... Радіо, телебачення, кіно – все це показує нас ушир. Кількісно. Зовнішньо. Але втрачаємо один примітив – старий, добрий, випробуваний віками жанр – жанр дружньої розмови. Як би людям не втратити в цьому... Зверни увагу.

Сені можна було так казати: «Врахуй», - він йшов, Рязанцев залишався в цьому житті.

(С. Залигін.)

5. Вкажіть у тексті слова, що виконують номінативну функцію та позбавлені її; слова, що позначають і не позначають поняття, і навіть що вказують на поняття. Вкажіть, крім того, слова, що мають різні типи значень: пряме та переносне, мотивоване та невмотивоване, вільне та невільне, номінативне та експресивно-синонімічне. Виділіть слова з автономними, співвідносними та детермінованими значеннями.

1. Книгу почали друкувати. Називалася вона «На захист знедолених».

Набирачі розірвали рукопис по клаптиках, і кожен набирав тільки свій клаптик, який починався з половини слова і не мав сенсу. Так, у слові «кохання» – «лю» залишилося в одного, а «боя» дісталося іншому, але це не мало значення, оскільки вони ніколи не читали того, що набирають.

— Щоб йому було пусто, цьому писаку! Ось анафемський почерк! - Сказав один і, морщачись від гніву і нетерпіння, заплющив очі рукою. Пальці руки були чорні від свинцевого пилу, на молодому обличчі лежали темні свинцеві тіні, і коли робітник відхаркнувся і плюнув, його слина була пофарбована в той самий темний і мертвий колір.

2. Книги строкатими рядами стояли на полицях, і за ними не видно стін; книги високими купами лежали на підлозі; і за магазином, у двох темних кімнатах, лежали всі книги, книги. І здавалося, що безмовно здригається і рветься назовні скута ними людська думка, і ніколи не було в цьому царстві книг справжньої тиші та справжнього спокою.

Сивобородий пан з благородним виразом обличчя шанобливо розмовляв з кимось телефоном, пошепки вилаявся: «ідіоти!», і крикнув.

- Ведмедик! - І, коли хлопчик увійшов, зробив обличчя неблагородним і лютим і погрозив пальцем. - Тобі скільки разів кричати? Мерзотник!

Хлопчик злякано моргав очима, і сивобородий пан заспокоївся. Ногою і рукою він висунув важку зв'язку книжок, хотів підняти її однією рукою – але одразу не міг і кинув її назад на підлогу.

– Ось віднеси до Єгора Івановича.

Хлопчик узяв обома руками за в'язку і не підняв.

- Жваво! – крикнув пан.

Хлопчик підняв та поніс.

– Ти чого плачеш? - Запитав перехожий.

Ведмедик плакав. Незабаром зібрався натовп, прийшов сердитий городяни з шаблею та пістолетом, узяв Мишку та книжки і всі разом повіз на візнику до ділянки.

- Що там? - Запитав черговий наглядач навколо, відриваючись від паперу, який він становив.

- Непосильна ноша, ваше благородіє, - відповів сердитий городовий і тицьнув Мишку вперед.

Околоточний підійшов до зв'язки, все ще потягаючись на ходу, відставляючи ноги назад і випинаючи груди, густо зітхнув і трохи підняв книги.

– Ого! – сказав він із задоволенням.

Обгортковий папір на краю обірвався, навколоточний відігнув його і прочитав назву «На захист знедолених».

Лексика – дуже важлива частина мовної науки. Вивчає вона слова та їх значення. Не секрет: чим багатший мовний запас людини, тим красивіша і образніша її мова. Найбільше нових слів можна отримати, читаючи. Найчастіше буває, що у книзі чи журналі зустрічається нове слово, у разі допоможе словник лексичних значень, ще він називається тлумачним. Найпоширеніші - випущені В. І. Далем та С. І. Ожеговим. Саме їм довіряє сучасна наука про мову.

Словникове багатство російської мови

Мова, в тому числі і російська, - явище, що розвивається. З'являються нові культури, винаходи науки та техніки, одна цивілізація змінює іншу. Звичайно, все це відбивається мовою. Якісь слова з'являються, якісь зникають. Саме лексика швидко реагує на ці зміни. Все це і становить багатство мови. К. Паустовський дав барвисте пояснення сукупності слів, сказавши, що кожному навколишньому явищу чи предмету знайдеться відповідне «хороше» слово, або навіть не одне.

Вченими доведено, що для розуміння однією людиною іншого достатньо мати в запасі 4-5 тисяч слів, проте цього недостатньо для гарної образної мови. Російська мова - одна з найкрасивіших, тому користуватися її багатством просто необхідно. Причому знання окремих слів зі своїми тлумаченнями недостатньо (для цього можна просто вивчити словник лексичних значень). Набагато важливіше знати споріднені за змістом слова, їхнє переносне значення, розбиратися і вживати антоніми, користуватися омонімічними одиницями.

Лексичне значення слова

Слово – найважливіша одиниця будь-якої мови. Саме з них складаються поєднання та згодом пропозиції, якими люди спілкуються між собою. Як відрізнити одне слово від іншого? За допомогою фонетичного оформлення. Також у цьому допоможе лексичне значення. І це розмежовує слова. Вони можуть означати, наприклад, предмети, людей чи живих істот ( стіл, вчитель, вовк); природні явища ( вітер, мороз), дії ( бігти, дивитися), ознаки ( красивий, рожевий).

З плином століть слова можуть змінювати своє лексичне значення. Візьмемо для прикладу слово город. Аж до XX століття цим словом позначали також сад. У сучасності ж лексичне значення змінилося: городтепер – це огороджене місце, де вирощують овочі.

Є слова, у яких лексичне значення – це певний образ, який легко уявити та зобразити: дерево, шафа, квітка. А в інших воно дуже абстрактне: кохання, граматика, музика. Лексичне значення російської узагальнено в тлумачних словниках. Буває кілька способів трактування: однаковими за значенням словами. Наприклад, шлях - дорога. Деякі словники пропонують розгорнуте пояснення: шлях- певне місце у просторі, яким переміщаються.

Навіщо потрібно знати лексичне значення

Дуже важливо знати лексичне значення – це убереже від деяких орфографічних помилок. Наприклад:

• Приміряти весільні сукні – стомлюючий, але приємний процес.
• Примиряти ворогів завжди виходило добре.

У першому прикладі слово «приміряти» вжито у значенні «виробляти примірку», тому докорінно слід писати е. У другому реченні йдеться про світ, тому потрібна буква іу корені.

Лексичним значенням відрізняються як слова, а й морфеми. Так, приставка при- використовується, коли йдеться про незавершеність впливу, безпосередню близькість, наближення або приєднання; пре- у випадках, коли мають на увазі вищий ступінь чогось ( забавний - дуже кумедний, але: присунути (приєднання), сісти (неповнота), приморський (близько до моря).

Також є коріння, що має різне лексичне значення. Це такі, як - мак-/-мок-; -рівн-/-рівн-. Якщо слово означає занурення у рідину, слід писати - мак- (макати печиво в молоко), інша справа - значення «пропускати, вбирати рідину», в цьому випадку потрібно написання - мок- (промокли ноги). Корінь - рівн- слід писати, коли йдеться про рівність ( рівняння); -рівн- Використовується у значенні чогось гладкого, рівного ( підрівняти чубок).

Однозначні та багатозначні слова

Багатство слів російської становлять ті одиниці, які мають кілька або лише одне лексичне значення. Це в перших лише одне тлумачення: береза, скальпель, Москва, піца. Як видно з прикладів, до групи однозначних слів відносяться власні імена, недавно виниклі або іншомовні слова, також вузькоспрямовані. Це різні терміни, найменування професій, назви тварин.

Набагато більше у мові багатозначних слів, тобто тих, що мають кілька значень. Як правило, тлумачення розгортаються навколо певної ознаки чи сенсу. Про те, що слово багатозначне, розповість тлумачний словник. Значення таких лексем перераховані під цифрами. Розберемо для прикладу слово "земля". У нього кілька тлумачень:

1. Одна із планет Сонячної системи.
2. Суша - протиставлення поняттям «вода» та «небо».
3. Грунт - родючий шар, що дозволяє вирощувати різноманітні культури.
4. Територія, що належить будь-кому.
5. Для деяких країн – федеративна одиниця.

Пряме та переносне значення слова

Усі можуть містити у собі пряме чи переносне тлумачення. Якщо зустрічається завдання «Поясніть лексичне значення слів», необхідно заглянути до тлумачного словника. Там поруч із значенням буде вказано, пряме воно чи переносне. Перше – основне; друге утворилося з урахуванням основного за принципом подібності.

Наприклад розглянемо слово «капелюшок». Перше, основне його значення - головний убір із полями невеликого розміру. На основі подібності утворилося переносне тлумачення: верхня частина будь-якого предмета, розширена та плоска - капелюшок гриба або цвяха.

Саме переносні значення надають мові особливої ​​образності, на їх основі створені такі стежки, як метафора (приховане порівняння: сніп волосся), метонімія (суміжність ознак: столове срібло) і синекдоха (вжито частину замість цілого: селянин був фактично раб).

Іноді бувають випадки, коли в мові фігурує тільки переносне значення, а для виконання завдання, такого як «Визначте лексичне значення слів», знадобиться не тільки тямущий, а й, наприклад, так було з прикметником «червоний». Його пряме значення «красивий» збереглося лише у старовинних топонімах («Червона площа») чи фольклорі (прислів'я).

Омоніми

Значення слів можуть зіставлятися, протиставлятись. Вивчає такі відносини програма за 5-6 клас. Лексичне значення омонімів, синонімів та антонімів дуже цікаво. Розглянемо всі ці види слів.

Омоніми - це слова, які ідентичні за вимовою чи написанню, але зовсім відрізняється їх значення. Так, слова гвоздики(квіти) та гвоздики(Загострені стрижні для скріплення матеріалів) однаково пишуться і по-різному вимовляються. Інший приклад: коса- вид зачіски, та коса- сільськогосподарська зброя. Можуть бути омоніми і граматичними. Так, у словосполученнях "затопити пекти" та "пекти пироги". Слово пектиє іменником у першому випадку та дієсловом у другому. Не слід плутати поняття Перше передбачає ніякого подібності між поняттями, тоді як друге побудовано принципі схожості якогось ознаки.

Синоніми

Синоніми – слова з ідентичним лексичним значенням. Наприклад, слова "товариш, сорочка-хлопець" мають значення близької, довіреної людини. Однак синоніми все ж таки відрізняються відтінками значення. Друг, наприклад, означає особливо близьку людину.

Синоніми мають і різне стилістичне забарвлення. Так, сорочка-хлопецьвикористовується у розмовної промови. Як правило, синоніми – слова однієї частини мови, проте ними можуть бути стійкі поєднання. Знання явища синонімії допомагає уникнути орфографічних помилок. Так, щоб дізнатися правильне написання частки нез іменниками або прикметниками необхідно слідувати алгоритму: "визначте лексичне значення і спробуйте підібрати синонім без не: ворог - ворог".

Антоніми

Антоніми - слова, що діаметрально відрізняються за лексичним значенням: друг - ворог; йти – бігти; глибокий – дрібний; вгору вниз. Як бачимо, явище антонімії характерне для будь-яких частин мови: іменників, дієслів, прикметників, прислівників. Використання таких слів надає мові особливої ​​виразності, допомагає донести до слухача чи читача особливо важливі думки, тому часто протилежні за змістом слова зустрічаються в народних висловлюваннях - прислів'ях. Наприклад, У разі "м'яко - жорстко" - антоніми.

Як бачимо, російська мова дуже різноманітна, тому тема тлумачення слів вивчається протягом кількох років. Крім того, вона винесена в основні шкільні іспити, де зустрічається, наприклад, завдання «Поясніть лексичне значення слів» або «Підберіть синонім/антонім/омонім до слова» та інше.

Значення слова орфографічне, лексичне пряме та переносне значення та тлумачення (поняття) слова зі словника Словник Даля

Словник – надійний помічник у будь-якій ситуації. Кожна людина дуже часто стикається з ситуацією, коли їй незрозуміло значення будь-якого слова чи висловлювання. Як правило, це трапляється у специфічних галузях діяльності, маловідомих загальному колу людей. Ми даємо вам можливість ознайомитися з більш ніж двадцятьма російськими словниками, включаючи такі відомі, як: тлумачний словник Даля, тлумачний словник Ожегова та інші.

Наш світ багатогранний, має масу різних напрямів та думок, безліч специфічних та професійних термінів. Для того, щоб люди могли розуміти один одного, могли обійтися, ділитися інформацією і не відчувати при цьому якихось труднощів, для цього ми публікуємо на нашому сайті російські тлумачні словники. Кожен російський словник має свою унікальну історію, несе у собі відлуння свого творця, його працю та зусилля. Кожен російський тлумачний словник є результатом неймовірно копіткої роботи та досліджень. Словники, у буквальному значенні слова, збиралися по крихтах багато років. Кожен словник вимагав від свого творця масу енергії, подорожей країною, багато спілкування з представниками різних народів та професій. Наприклад, тлумачний словник Даля вимагає від свого творця — Володимира Даля, талановитого російського лексикографа, 20 років зусиль. Володимир Даль об'їздив усю Росію, від Сибірських морозів до Камчатки, щоб його тлумачний словник мав на сьогоднішній день репутацію одного з найякісніших словників сучасності.

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

СЛОВО І ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

Лексика – сукупність усіх слів цієї мови.

Лексикологія - Розділ науки про мову, який вивчає словниковий склад мови.

У лексикології слова вивчаються з погляду: 1) їх смислового значення; 2) місця у загальній системі лексики; 3) походження; 4) вживаності; 5) сфери застосування у процесі спілкування; 6) їхнього експресивно-стилістичного характеру.

У поняття «лексикологія» входить вчення про стійкі словосполучення (фразеологізми), вчення про словники (лексикографія).

Слово - Основна одиниця мови, це звук або комплекс звуків, який співвідноситься з будь-яким явищем дійсності: називає предмет, жива істота, ознака, дія, властивість і т.д.

Слово як основна одиниця мови має різні боки: фонетичну (звучання), лексичну та граматичну.

Фонетична сторона слова: молоко[м'л ко’].

З боку смислової кожне слово характеризується певним лексичним значенням.

Лексичне значення – це зміст слова, співвіднесеність його з явищем дійсності, тобто те, що означає окреме самостійне слово.

Наприклад, є предмет «міст» і є слово « міст«позначає даний предмет.

Лексичне значення слова « міст«наступне; «споруду для переходу, переїзду через річку, яр, залізничний шлях».

Хоча поняття лежить в основі лексичного значення слова, проте знак рівності між значенням і поняттям не можна поставити. Лексичне значення слова багатогранне. Крім поняття, до його складу може входити емоційно-експресивне забарвлення. Це пояснюється тим, що мова є не лише засобом вираження та формування думки, а й засобом вираження почуттів та настроїв. Наприклад, слова сонцеі сонечковисловлюють ласкаве, любовне ставлення того, хто говорить до званого предмета.

Слова гарнийі чудовий, великийі величезний, гарнийі чудовий, дивуватися і дивуватися, ощадливість та скупістьвиражають одне поняття та розрізняються лише наявністю або відсутністю емоційно-експресивного забарвлення.

Лексичне значення слова тісно пов'язане з граматичним. Немає жодного слова, що має лексичне значення і не має соціального граматичного оформлення. Для вираження граматичних значень є особливі матеріальні показники, які надають слову граматичну оформленість. Так, наприклад, у дієслові вирішувати,вживаному в різних формах ( вирішував, вирішувала), лексичне значення додатково ускладнюється граматичними значеннями минулого часу, однини, чоловічого та жіночого роду, що виражається за допомогою закінчення – а– для жіночого роду, нульового закінчення – для чоловічого роду та суфікса - л- Минулого часу.

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА - поняття та види. Класифікація та особливості категорії "ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА" 2017, 2018.