Чарівні зимові казки. Дитяча казка про зиму
Зимове читання. 25 кращих дитячих книг про зиму.
Зима - саме чарівне пору року. І саме книжкове. Час включити лампу під теплим абажуром, укутати в що-небудь тепле, поставити поруч на табуретку чашку гарячого чаю і поринути в світ зимових казок - таємничий, морозний, трошки самотній, але з незмінно хорошим фіналом.
"Лускунчик і Мишачий король," Ернст Теодор Амадей Гофман
"Як знати, милий хресний, як знати, був би ти таким же гарним, як мій милий Лускунчик, навіть якби причепурився не гірше за нього і надів такі ж франтівські, блискучі чобітки".Смішний зубастий чоловічок і армія ожилих іграшок вступають в битву зі страшним ватажком мишачої армії. Маленька Марі готова пожертвувати чим завгодно заради порятунку улюбленця. Навіть красивих марципанових лялечок їй не шкода! Хоч в сотий раз читаєш - серце завмирає все одно.
"Чарівна зима", Туве Янсон
"Зима! Адже її теж можна полюбити! "
Всі поважають себе мумі-тролі взимку впадають в сплячку, набивши животики хвоєю. Ось тільки крихітка Мумі-троль крутився-крутився, а потім взяв і прокинувся. Звичайно ж, малюк відчув себе страшно самотнім в холодній хаті, повному загадкових істот. Але ж щоб подолати самотність, достатньо просто простягнути лапу ближнього!
"Дванадцять місяців", Самуїл Маршак
"Краще напишу« стратити »- це коротше".
Власне, це переказ хорватської казки. Але для нас він давним-давно став рідним. Заради доброї Падчерки навіть весна не за графіком настає. А примхливої Королеві і шкідливим Мачусі з Дочкою залишається вчитися правилам спілкування і взагалі бути добрішими.
"Снігова королева", Ганс Християн Андерсен
"« Кай помер і більше не повернеться! »- сказала Герда. «Не вірю!» - відповідав сонячне світло ".
"... Вікна часто зовсім замерзали, але малюки нагрівали на печі мідні монетки і прикладали їх до замерзлих стекол, - лід швидко відтавав, і виходило чудове віконце, таке кругле, кругле - в ньому показувався веселий, ласкаве очко, це хлопчик і дівчинка дивилися з своїх вікон. Його звали Кай, а її - Герда ". Вічна річ про живої людської любові, яка перемагає "вічність" з злих ледишек.
"Зимові казки", Сергій Козлов
"« Ведмедик, якщо все погано, погано, погано, то потім адже має стати добре? »-« Потім - так », - сказав Ведмедик".
"Зимова казка", "Порося в колючому кожушку", "Як Ослик, Їжачок і Ведмедик зустрічали Новий рік" ... У чарівника Сергія Козлова зібрався цілий збірник сезонних казок про Їжачка, Ведмедика і іншої лісової компанії. Філософські історії - тонкі і ніжні. Читаєш - наче п'єш ароматний чай і відтає душею з кожним рядком. В будь-якому віці!
"Ялинка", Володимир Сутеев
"А вранці Сніговик стояв на колишньому місці, тільки у нього в руках замість листа була ялинка".
Сніговик-поштовик героїчно пробирається до Діда Мороза з листом від хлопців. Їм для повного новоріччя тільки ялинки не вистачає. З дрімучого лісу, самої пухнастою, найкрасивішою. Просто і душевно написано, талановито намальоване, і в результаті не старіє ось вже півстоліття.
"Лев, чаклунка і платтяна шафа", Клайв Степлз Льюїс
"А що ще може зіпсувати смак хорошою простий їжі, що не спогад про чарівний ласощах?"
Перша книга з серії "Хроніки Нарнії" - класичне фентезі з усіма необхідними атрибутами. Тут є і підступні чаклунки і говорять тварини, і магічне зброю. І, зрозуміло, без епохального битви добра зі злом тут теж не обійшлося. Вгадайте, хто переміг?
"Різдво в будиночку Петсона", Свен Нурдквіст
"З тестом постійно трапляються дивні речі, - пояснив кошеня. - Іноді воно несподівано зникає ".
"Срібне копитце", Павло Бажов
"Таку дзвінку кішку не взяти - дурнем залишитися. Замість балалайки вона у нас в хаті буде ".
Душевна компанія утворилася: дід-мисливець Кокованя, сирітка дарованому і кішка Мурёнка з приказкою "Пр-равильне говориш. Пр-равильне ". У такому колективі і в засніженому лісі не страшно, і чарівного козлика теж можна вистежити запросто. Ну такого, знаєте, який ніжкою тупає, дорогі камені вибиває. Слово "смачний" про текст говорити якось неоригінально, але у Бажова й справді кожне слово на мові тане!
"Ведмедик Паддінгтон і Різдво", Майкл Бонд
"Паддінгтон промовчав. Стійло швидше нагадувало собачу будку, а олень в ньому був всього один, та й той пластмасовий ".
Дружне сімейство Браунов колись знайшло цього пухнастого симпатяга на лондонському вокзалі. Загальний улюбленець Паддінгтон до всього підходить вкрай серйозно. Перед Різдвом він довго збирав на подарунки - і тепер планує зустріч з Дідом Морозом. На щастя, Дід ще не в курсі, що діється там, де з'являється цей ведмідь.
"Чарівний пунш", Міхаель Енде
"Ні, просто вухам своїм не вірю! Не може бути кіт таким простаком - хіба що два або три кота сумарно ".
Автор "Нескінченної історії" вміє влаштувати читачеві пригода! Отже, в останній вечір року, що минає на віллі "Нічний кошмар" зустрічаються два самих злісних на світі істоти. Одне з них ганебно недовиконали план по злих учинках. Ось-ось буде зварений колдунскій напій страшної сили, і тоді ... А далі не розповімо, читайте самі!
"Зима в Простоквашино", Едуард Успенський
"Ой, - каже тато, - це ж розумово відсталий автомобіль. Його відразу застарілим винайшли. Це авточудо не для їзди, а для ремонту призначений ".
Всі пам'ятають, як Шарик малював Матроскіну фигвам, в заметах зустрічалися їздові академіки, а мама Дяді Федора сама дійшла в Простоквашино на лижах. Цей мультик ми можемо цитувати напам'ять! Попереджаємо: книга Успенського від нього відрізняється. Тут, наприклад, з'являються нові герої: трактор Митя, лізучи собака Щіцу і навіть негр з акордеоном.
"Планета новорічних ялинок", Джанні Родарі
"Просто якась ненормальна планета! - подумав Марко. - Іграшкові конячки замість таксі, і магазини відкриті в Новий рік ... Сам чорт не розбере, що тут робиться! "
Погода - завжди прекрасна, при цьому кожен день - новорічний, товари - безкоштовні, дощі - і ті з цукерок ... Хто не мріє потрапити на таку планету, підніміть руку! А ось хлопчик Марко туди потрапив. Тільки от чи захоче він там залишитися?
"Правдива історія Діда Мороза", Андрій Жвалевский, Євгенія Пастернак
"І найважливіше - Дід Мороз існує! По крайней мере, поки в нього вірять ".
Гуляючи по Петербургу перед Новим 1912 роком, Сергій Іванович Морозов і його дружина Маша потрапляють під чарівний сніг. Такий йде раз в півсотні років. Власне, з чарівного снігу і починається захоплююча історія! У ній є і казка, і цілком реальні подробиці російської історії початку минулого століття.
"Чук і Гек", Аркадій Гайдар
"Жив людина в лісі біля Синіх гір. Він багато працював, а роботи не збавляє, і йому не можна було поїхати додому у відпустку ... "
Один з найулюбленіших дитячих письменників написав пригодницьку новорічну історію на століття. Хвилююча інтрига, таежная романтика, щасливий кінець - і ніякого ідеологічного грузілова.
"Одд і крижані велетні", Ніл Гейман
"Магія - це вирішувати комусь робити, що він хоче і бути ким він хоче".
Маленькому хлопчикові, якому набрид постійний холод, належить відправитися в місто богів і врятувати світ від нескінченної зими. Ідеальне чтиво дл любителів захоплюючих пригод, скандинавської міфології, гумору і магії. Загалом, класне фентезі, здатне надовго відірвати дитину від комп'ютера!
"Маленький Дід Мороз", Ану Штонер
"Нехай вони лопнуть від сміху!"
"Сіра Шийка", Дмитро Мамін-Сибіряк
Я буду весь час про вас думати ... - повторювала бідна Сіра Шийка. - Все буду думати: де ви, що ви робите, весело вам? І буде, як ніби і я разом з вами ".
Бідна маленька качечка! Її поранила лисиця, і тепер вона не може полетіти разом з іншими птахами у вирій. Холод, голод, небезпечна лисиця - суцільний кошмар. Але, звичайно, як і годиться у всякій гарній дитячій книжці, на допомогу приходять добрі друзі. А значить, Сіру Шийку чекає чудесний порятунок.
"Життя і пригоди Санта-Клауса", Френк Баум
"Вона вирішила на власні очі подивитися на малюка, про який розповідав Ак, тому що ніколи ще не бачила дитинча людини".
Автор пригод Еллі і компанії розповідає свою цікаву версію біографії Санта-Клауса. Зовсім крихіткою його знайшли в чарівному лісі безсмертні духи. І не просто знайшли, але виростили і виховали. Малюк підріс і став допомагати смертним. Одного разу Клаус винайшов дитячі іграшки - так у нього з'явилася професія, статус святого і безсмертя.
"Легенда про різдвяну троянді", Сельма Лагерлеф
"Я дружина розбійника з Геінгенского лісу. Спробуй тільки зачепи мене - пошкодуєш! "
Сім'я розбійника живе в глухому лісі - дрімучому і непролазному. Але кожне Різдво там трапляється диво: зацвітає чарівний сад. Настільки прекрасний, що з ним не зрівняється навіть хвалений квітник настоятеля монастиря. Історія про силу віри і такі непрості речі, як заздрість, каяття і прощення.
"Зимова казка", Сакаріас Топелиус
"Гріх тобі скаржитися! Тобі ж всього лише триста п'ятдесят років ".
Топелиуса люблять представляти як молодшого сучасника великого Андерсена. Однак він цілком "свій власний казкар". Зі своїм чудовим світом, захоплюючими пригодами і чарами. Мабуть, навіть більш м'яким і добрим, ніж у його знаменитого вчителя.
"Новий рік. Моторошно заплутана справа ", Яків Аким, Віктор Драгунський, Антон Золотов
"Мсьє професоре! Новий рік завжди зустрічають сидячи за столом. Що ж виходить: їжа - найважливіше в святі? "
А ось кому не тільки чарівних перетворень, а й захоплюючих детективних розслідувань? Розплутуючи разом з сищиком моторошно заплутана справа, діти отримують масу пізнавальної інформації, дізнаються все про святкування нового року і навіть вчаться майструвати подарунки і вироби.
"Різдво Вівці", Харукі Муракамі
"Так ти не знаєш про День Святого Вівці? .. Та-ак, сучасна молодь нічого не знає! Чому вас тільки вчили в школі овець ?! "
Виявляється, страшне прокляття може впасти на голову людини-івці, якщо в переддень Різдва є їжу з діркою. А потім виявляється, що воно накладено було тільки для того, щоб ... Ну, загалом, ви такого не очікували. Навіть в дитячій казці дивний світ мураками залишається таким же дивним світом мураками. Іронічна і дуже симпатична історії.
"Різдвяна пісня в прозі", Чарльз Діккенс
"Веселого на святках! А ти-то по якому праву хочеш веселитися? Які у тебе підстави для веселощів? Або тобі здається, що ти ще недостатньо бідний? "
З Діккенсом Різдво стає найправильнішим. По-перше, ми поспілкуємося з привидом і зі святочними духами. По-друге, переконаємося в тому, що радість свята і доброта - дуже навіть не порожні, а найважливіші на світі речі. І по-третє, згадаємо, звідки, власне, взявся такий відомий персонаж, як скнара Скрудж.
"Ніч перед Різдвом", Микола Гоголь
"Ні! немає! мені не потрібно черевиків! - говорила вона, махаючи руками і не зводячи з нього очей, - я і без черевиків ... - далі вона не договорила і почервоніла ".
Вічна класика, з якою зустрічається кожен школяр. І при цьому супер-колоритна і пустотлива. Чорти, відьми, хитрі селяни і весела свистопляска, гей-гоп! Ви і самі напевно будете заглядати в книжку через плече дитини і в сто перший раз фиркати на найсмішніших місцях.
Хочете отримувати одну цікаву непрочитану статтю в день?
ООднажди всі жителі казкового лісу сильно посварилися і вирішили більше ніколи не спілкуватися один з одним. Уже ніхто точно не пам'ятав, з чого почався конфлікт, але всі були дуже вперті і горді. Накопичені образи не давали їм зробити перший крок, і звірі нудьгували на самоті. Але все ж, це казка про Новий рік, тому не будемо про погане.
Наближалися свята, лісові жителі згадували торішню веселу зустріч Нового року і думали, як відсвяткувати таку важливу подію в цьому році. Адже миритися ніхто не збирався. В результаті кожен вирішив зустрічати Новий рік самостійно.
Ближче до 31 числа почалися перші труднощі. Білочка прикрасила ялинку шишками і горішками, але нічого не змогла придумати з освітленням. «Нічого, так теж дуже красиво», - подумала вона і засумувала.
У Зайчика була інша проблема - він знайшов красиву гірлянду і вже уявляв святкові новорічні вогники, але от ніяк не міг дістати до ялинки, адже був дуже маленького зросту.
Лиса приготувала багато святкових страв, прикрасила маленьку, але охайну сосну і вже збиралася святкувати, як раптом згадала, що зовсім не вміє співати. Новий рік без пісень ніяк не вкладався в її голові і це був головний привід для розладу.
Вовк не розбирався в естетиці і тим більше не вмів готувати. Відсутність святкового настрою, їжі і ялинки зробило його похмурим і злим. А Ведмедик, реально оцінивши ситуацію, і зовсім вирішив, що проспати Новий рік - цілком пристойна ідея.
І схожа ситуація сталася в кожному будиночку казкового лісу. Новий рік був сумним і нудним. На цьому і закінчилася б наша казка, якби не Новорічне Чари.
Казка про Новий рік для дітей: чому в єдності - сила
Звірі на кшталт змирилися зі своїм становищем і не чекали нічого доброго і цікавого. Але в саму новорічну ніч їм захотілося відчути святкову магію. Всі пам'ятали, як красиво і чудово було в минулому році веселитися разом біля найбільшої ялинки в лісі. Чомусь вони вирішили, що новорічне диво пов'язане саме з цим місцем і поспішили туди.
Минуло зовсім небагато часу, і біля великої пухнастою їли зібралася вся лісова компанія. Побачивши один одного, вони захотіли поговорити, запитати про справи, але згадали про сварку. Звірятко раптом стало дуже соромно. Як можна бути таким впертим і гордим? Як можна стільки тримати образи в собі? Вони зрозуміли один одного без слів і міцно обнялися. Світ вже не здавався таким тьмяним, але без новорічних вогників, пісень і веселощів було дуже сумно. 
«Які ж ми були дурні. Адже це ми самі зіпсували собі свято. До Нового року залишилося зовсім небагато часу, по-справжньому підготуватися вже не встигнемо », - плакали звірята. В ту мить здавалося, що ніхто не в силах змінити ситуацію.
«Досить розпускати нюні!» - раптом пролунав гучний хрипкий голос. Це був Ведмедик, якого розбудив шум біля великої ялини. «Ми зібралися разом, а це головне, адже сила - в єдності. Давайте швиденько прикрасимо ялинку, чим зможемо, принесемо свою їжу і будемо співати пісні. Нехай свято не буде таким красивим, але все ж ми можемо зробити його веселим. Хіба не так? »- продовжив він.
Звірята погодилися, посміхнулися і побігли по домівках. На цей раз по іграшки, цукерки, горішки та гірлянди. Більше ніхто не сумував, все поспішали, щоб встигнути до Нового року.
Яке ж було їх здивування, коли вони повернулися і побачили красиву прикрашену ялинку, новорічні вогники, сніговика, різнокольорові лампочки на інших деревах і безліч солодощів на столі, який з'явився так само раптово, як і все інше. До зверятам прийшло Новорічне Чари і подарувало справжнє свято, яке вони заслужили. Адже вони зрозуміли головне! Запам'ятайте і ви мораль цієї казки про Новий рік - не збирайте свої образи, вчіться прощати інших і не бійтеся зробити перший крок. Тільки разом з друзями можна знайти щастя і зустріти диво.
Зима - найдивніше і чарівна пора року, частково через те, що саме в цей сезон ми святкуємо чарівне свято -. Зими присвячують вірші, і казки, пісні. Кожна друга казка, так чи інакше, зачіпає цю пору року.
Люблячі мами із задоволенням розповідають або читають своїм дітям казкові історії, і правильно, тому що це дозволяє розвивати фантазію дітей, вчить їх добру, чесності, взаємодопомоги. Нижче ми наводимо список оповідань, які не можна залишити без уваги.
Список найкращих зимових казок для дітей
- «Снігуронька» (Фольклор). Це історія про дівчинку з льоду і снігу, яка чарівним чином з'явилася у бездітних старого і старої і танула від тепла чи весняного сонця.
- «Морозко» (Російський фольклор). Це розповідь прекрасно вчить діток правильній поведінці і доброту; воно може мати безліч різних варіантів, але у всіх обов'язково є зла мачуха, її рідна дочка і падчерка.
- "Сніжна королева" (Г.Х. Андерсен). Це складна авторська історія, сенс якої досить складно пояснити маленькій дитині, адже навіть Кая можна назвати однозначно позитивним героєм.
- "Дванадцять місяців" (Словацький фольклор в переказі С.Я. Маршака) - добра казка про допомогу ближньому, дружбу і доброту.
- «Зима в Простоквашино» (Е. Успенський) - відома і улюблена всіма екранізована історія.
- «Чарівна зима» (Т. Вагнер) - історія з Мумі-тролів, один з яких не спав взимку, як це належить, але зате пережив безліч пригод, дивовижних зустрічей і навіть веселе свято.
- «Планета новорічних ялинок» (Дж. Родарі) - казкова розповідь про планету, де рік триває всього 6 місяців, причому в кожному з них не більше 15 днів, і кожен день - новорічний.
- «Чук і Гек» (А.П. Гайдар) - дія розгортається взимку. Ця розповідь багато хто вважає одним з найсвітліших і домашніх.
- «Чарівні фарби» (Е. Пермяк).
- «Ялинка» (В.Г. Сутеев) - за мотивами даної історії був створений повчальний мультиплікаційний фільм «Сніговик-поштовик».
- «Як я зустрічав Новий рік» (В. Голявкин).
- "Бенгальські вогні" (Н. Носов).
- «Як їжачок, ведмедик і ослик зустрічали Новий рік» (С. Козлов)
- «Новорічна історія» (Н. Лосєва)
- "Новий рік" (Н.П. Вагнер)
- «Чому сніг білий» (А. Лук'янова)
Казка про зиму для дітей власного твору
Якщо ви хочете зайняти свою дитину чимось корисним і цікавим в один з холодних вечорів, то можете придумати казку про зиму разом з сином або дочкою. Це напевно буде незабутнім і плідним проведенням часу, адже дітки дуже люблять фантазувати, і тим більше їм подобається робити це разом з батьками.
Скласти казку про зиму зовсім нескладно. Головне - дати волю уяві. Не варто поправляти дитину, якщо він в своєму письменництві піде трохи невірним шляхом. Нехай відчує себе справжнім казкарем. Не забудьте відобразити проблему або сенс вашої небилиці, 
показати боротьбу добра і зла, підкресліть необхідність вибору правильного шляху. Не варто включати в неї страхітливих або дуже негативних героїв - хай все буде максимально світлим і добрим, щоб після вам і вашому малюкові хотілося переповідати ваше твір багато разів всім, хто небайдужий до вашого спільної творчості.
Якщо у вас вже готова спільно створена зимова казка, малюнки дітей допоможуть висловити її, запам'ятати, доповнити. Попросіть ваше чадо намалювати, як він собі уявляє те, що ви тільки що склали. Ви можете допомогти йому в цьому, підказати або нагадати деякі важливі моменти сюжету. Напевно, у вас вийде приголомшлива презентація вашого шедевра.
Казка про зиму приходить до нас разом з візерунками білих хуртовин, світло-синьому інеєм, морозами і веселими забавами. Безперечно: зима - прекрасна пора року!
Слухати казку (3мін32сек)
Казка «Подарунки Зими»
Жила-була Зима. Її сніговий палац був далеко - за сімома морями, сім'ю океанами. Одного разу білий півник, той, що жив на даху палацу, голосно прокукурікав:
- Пора тобі, Зима, корону снігову надягати, та за царювання прийматися.
А Зима з радістю. Расхрабрились вона - висипала на поля весь свій запас снігу, гори вкрила до самих вершин, килими снігові розстелила так, що ніде чорної землі не залишилося. Холодов, морозів напустила, і радіє.
Посмутніли хлопці, зашуміли на неї:
- Ох, і натерпілися від тебе, Зима. День зовсім коротким зробила, а ніч довгою! Чим нам взимку займатися - нічого цікавого, захоплюючого не відбувається!
А Зима поганий бути не бажає. Хочеться їй хорошою перед хлопцями здатися. Вона і давай сама себе нахвалювати і подарунками задобрювати:
- Я хороша, до вас поспішала, подарунки принесла.
- Які подарунки? - запитали хлопці.
- Веселу хуртовину, завзяту пургу, бешкетну заметіль, - промовила Зима.
- І це все подарунки? - розчаровано запитали хлопці.
- Ні! - сказала Зима. - Ще теплі шубки, різнокольорові рукавиці, візерункові шарфи. Чи задоволені?
- Це вже краще, - тихо сказали хлопці.
- А ще лижі, санки, ковзани, так казки зимові. А якщо встанете в веселий хоровод, то запрошу і Новий рік.
- Ура! - закричали хлопці. - Ось це справжні подарунки!
- Дякую, Зима!
- Ти гарна, залишайся з нами!
Головний сенс казки полягає в тому, що зима - це теж відмінний час року. Взимку багато таких розваг - катання на лижах, ковзанах, санках - про які влітку можна тільки мріяти. Хоч і сувора зима, а все одно хороша.
Запитання і завдання до казки
Де знаходиться сніговий палац Зими?
Хто нагадав Зимі про те, що пора за царювання прийматися?
З якої причини засмутилися хлопці?
Як ти думаєш, чому Зимі не хочеться бути поганий?
Чим задобрити Зима хлопців?
Яким подарункам зраділи хлопці?
Намалюй сніговий палац Зими.
Жила була одна сім'я зайців: мама, тато і три чудових зайченя. І ось наближався новий рік. Кружляв чудесних сніжок. Зайці принесли з лісу ялинку і збиралися її наряджати. Але тут раптом сталося нещастя. Вовк вкрав всі прикраси. Дітлахи засмутилися. Тоді тато-заєць вирішив піти до снеговику і розповісти йому про те, що трапилося. Сніговик в окрузі славився мудрим і добрим лісовим мешканцем. Крім цього Сніговик був ще і сусідом зайців. Розповів заєць про те, що сталося. -Допоможи мені мудрий, сусід. У нас трапилася біда. Вовк забрав ялинкові іграшки, і мої діти тепер залишаться без новорічної ялинки, а новий рік вже зовсім скоро. - Не журися, сусіде. Що небудь придумаємо. Буде у вас справжнє новорічне свято. Пішли Заєць і Сніговик до Вовка. А Вовк тим часом уже наряджає ялинку вкраденими іграшками. - Здрастуй, сірий розбійник! Ти навіщо вкрав іграшки у зайчат? Як вони тепер будуть новий рік зустрічати? Віддай їх назад! - сказав Сніговик. - Не віддам! Мені теж потрібна гарна вбрана ялинка, - сказав Вовк. Тоді мудрий Сніговик і запропонував Вовка з Зайцем разом народити одну ялинку. Так і зробили. Заєць пробачив Вовка, вони спільно прикрасили втішну красуню і весело, радісно зустріли Новий рік!
2 казка про Новий рік.
Як же похрустивает в мені сильний морозець! - промовив сніговик . - А вітерець то, як покусує! Скоро Новий рік, діти почнуть веселитися, хороводи водити, в сніжки грати. Весело-то, як буде! - А ти чого на мене витріщаєшся, окате? Таким чином, молодий снеговичок звертався до сонечка, яке вийшло з-за хмаринки і мило йому посміхалося. Сніговик замість очей мав осколки покрівельної черепиці, ротом служив уламок граблів, а це означає, що у нього крім милої посмішки були ще й зуби. Його поява на світ ознаменувався задоволеним і радісним криком дітлахів, дзвоном дзвіночків. - Який же він чарівний! - промовила молоденька дівчина, яка вийшла в сад разом зі своїм молодим чоловіком. Вони стали біля цього сніговика і насолоджувалися красою іскристих на морозі дерев і кущів. - У літню пору такої краси не побачиш! - промовила дівчина, яку наповнювала радість від побаченого. - І такого бравого молодця також! - промовив молодий чоловік, показуючи на сніговика. - Він просто чарівний! А сніговик тоді зацікавився цією милою парочкою і запитав у поруч прив'язаного пса про них. Той розповів йому цікаву й довгу історію. Ось вона. - Я народився в ніч під новий рік. Жив у цієї милої парочки, зовсім маленький, пухнасті і безтурботний клубочок щастя. Діти мене любили, давали всілякі смаколики. Але самим незабутнім і чудесним було те, що вони брали мене на руки і кружляли біля іскриться і святкової ялинки. Потім мене перевели ближче. Мені дали подушку, таку пухнасту і м'яку, що мені не хотілося вставати з неї. Крім цього там стояла піч. Оооо! Це наймиліша і чудова річ на всій землі! Я навіть спав під нею. Як же мені не вистачає цього тепла, цього яскравого і ненажерливого полум'я. Незабаром, мені виповнився рік. І в черговий новорічне свято я гриз найсмачніші і чудові кісточки в світі. А один з хлопчаків вирішив у мене їх забрати. Ну, я в позначку і вкусив його. Мною рухало правило щось на кшталт «кістка за кістку». Потім звичайно пошкодував про це, але було пізно. Тепер я тут, на цьому морозі ... Сумно ... - А чим така гарна грубка то ця, - запитав сніговик у пса. - Вона схожа на мене? Не розумію чого так до неї тягне ... - Ні. Вона зовсім на тебе не схожа, чорна, немов ніч, має довгу шию і пузо з міді. Вона вічно голодна, з'їдає всі належні в неї дрова. Але знаходиться поруч з нею - це воістину блаженство! Подивися, ти побачиш її з вікна. Сніговик благання голову і побачив піч. Вона, як і завжди поїдала дрова. Що ж в мені так дивно ворушиться? - промовив сніговик. - А я можу потрапити до печі? Адже це зовсім просте бажання! Я так хочу до не притиснула. Насолодиться цим теплом! - промовив сніговик. - Ти туди не потрапиш, - відповів йому пес. - А якщо це і вийде, то ти просто станеш, так і не побачивши нового року. - Так я все-одно розтану ... Новий рік пройшов. Погода стала переменіваться. Цілий день світить сонечко. Сніг почав танути, і сніговик став все сумніше. Він відчував, що незабаром щось зміниться, зміниться. Він стояв і милувався вогнем в печі, стежив за тим, як він поїдав дрібні друзки дров. Сніговик все танув і танув, і ось, коли по асфальту потекли струмки, він повністю розвалився. І тільки тоді пес зрозумів, чому сніговика так тягнуло до печі. У станула сніговика лежала серцевина - кочерга, яка і наповнювала його незрозумілою тягою до вогню. 3 казка про Новий рік. Казка про ялинці.
Це сталося дуже давно, в одному давньому чарівному лісі. На одній казковій галявині росли два старих деревця: клен і берізка. Вони були справжніми друзями. Але чарівний вітер приніс невелике зернятко їли, яке впало між деревами. Сонечко гріло його, поливав. І ось одного разу, в один із днів маленька ялинка підросла. Стала веселою, зелененький і такою наївною. А лені звірі все частіше і частіше намагалися схопити ялинку за макушечкі. Поруч стоїть берізки і клену стало шкода дитину, і вони стали піклується про неї. Незабаром завдяки любові, доброти своїх сусідів маленька беззахисна ялинка стала воістину справжньою красунею лісової. Пухнаста, зелена, струнка. Ось прийшла зима. Напередодні нового року звірята стали замислюватися, як його провести, а головне де взяти красиву ялина. І ось Ведмідь вирішив, влаштує конкурс, і вибрати дерево, яке стане символом зими. У ньому брала участь і наша ялинка. Було багато чудових, симпатичних претенденток, але все-таки міс-ліс стала ялинка. Звірята прикрасили її шишками, ягодами, влаштували веселе свято. Були пісні, танці, привітання. І ось о диво! Несподівано на санях з четвіркою швидких оленів проїжджав Дідусь Мороз. Він побачив свято і веселощі, вирішив приєднатися до зверятам. Здивувався, побачивши ошатну ялинку, вона йому дуже сподобалася, і він узяв гілочку, щоб подарувати дітлахам. З тих кожен новий рік не може обійтися без ошатною лісової красуні. 4 казка про Новий рік.
Жила-була чудова пушистенькая і зелена ялинка. Вона росла в чарівному лісі. Стояла на одній з полян, радуючи своїм виглядом багатьох лісових мешканців. Але ось незабаром прийшла зима. Чудовий пухнастий сніжок осипав ялина, вона ставала все прекрасніше і нарядно, даруючи їй білосніжну шубу. Кожен день лосенята, білочки, синички, снігурі веселилися і грали біля ялинки. Одного разу звірята побачили в лісі людей і розбіглися хто куди. Це виявилися батьки з двома дітьми - дівчинкою і хлопчиком. - Папа, яка чудова ялинка! Це саме те, що нам необхідно! - закричали радісно дітлахи і почали тягнути батька за рукав. - Точно, давайте запам'ятовуйте галявину, я візьму сокиру, потім прийдемо і зрубав цю ялинку, сказав глава сімейства. А вдома прикрасимо її, і вона подарує нам відмінне новорічний настрій! Але тут раптом дівчинка заплакала і сказала: - Таточку, що не рубай, будь ласка, ялинку. Адже вона так красиво виглядає на галявинці, звірята будуть засмучені. - Дорога моя, як же ми будемо зустрічати новий рік без цієї красуні? - запитав батько. - Папулічка, я придумала! Зійдемо, і купимо в магазинчику штучну ялинку. Нехай красуня росте, і навколо неї будуть водити хороводи лісові звірята. Адже їм також необхідний свято. Глава сімейства глянув на дитину, задумався, потім посміхнувся. - Так, люба моя донечка. Нехай ялинку залишається в лісі. Адже в теплій хаті вона швидко пропаде. А на лісовій галявині вона буде ще дуже довго радувати звірів і людей. Так вони і вирішили, а потім пішли додому. Але на наступний день знову почулися кроки. Звірята не на жарт злякалися. Невже знову люди вирішили їх відвідати і зрубати ялинку. На галявину вийшло та ж сім'я, тільки в руках у тата був не сокира, а велика коробочка, в якій було багато кульок, бус, м'яких іграшок, шишок. Почала сім'я прикрашати ялинку. На саму верхівку вони одягли красиву яскраво-червону зірку. В якості подарунків для звірів поклали багато смакоти: і сіно, і яблучка, і горішки, і зернятка, щоб лісові звірята могли весело і ситно зустріти новий рік. - Яка ж красуня вийшла у нас! - сказав тато. - Давайте, дітлахи додому. Нам ще потрібно встигнути купити ялинку, поки не зачинилися магазини. Коли діти і батько пішли, звірята, птахи вискочили і вилетіли на лісову галявину і почали, є частування, потім водили навколо ялинки хороводи. Ялинка коштує така ошатна і красива, радує всіх оточуючих. Нарешті у ленних звірят теж справжнє свято! Всім весело, радісно, а головне ялинка радує око. 5 казка про Новий рік.
Дітлахи нарядили ялинку. Вона стоїть ошатна, гарна, пухнаста. Кульки виблискують і іскряться, на маківці висить зірка. Вирішено було, що на наступний день почнуть водити біля неї хороводи. І тут Петя з першого поверху сказав: - Не можна залишати ялинку одну у дворі, а якщо перейде лисиця або вовк і вкраде її? -Ура, хлопці, я придумала! Давайте охоронця змайструємо для ялинки! - сказала маленька Диночка. - А кого ж? - хором запитали хлопці. - Сніговика! Вночі він буде стояти на сторожі, і нікого не буде підпускати до нашої красуні, - відповіла Диночка. Дітлахи почали ліпити Сніговичка. Принесли морквину для носика, шарфик, відро, а мітлу взяли у двірника. Адже чим сніговик буде, хто б звірят від ялинки? Снеговічек вийшов просто чудовий, такий веселий і пустотливий. І тоді хлопці дали йому завдання: - Дорогий Снеговічек, даємо тобі доручення - сторожі ялинку, щоб її ніхто вночі не викрав. Ми на тебе дуже сподіваємося. Стояв Снеговічек, стояв, а потім несподівано задрімав на своєму посту. Прокинувся від шуму. Бачить, що сероманец тягне ялинку в ліс. Сніговик злякався і давай в погоню за вовком. Але ніжок у нього - то немає, котиться він з боку на бік, крекче. І тоді в голову сніговика прийшла ідея, і він звернувся до неба: Дороге небо, пішли на землю сніг, зупини сірого Вовка, який вкрав у хлопців ялинку. Став йти сніг, але і він не зупинив вовка. Сніговик просить вітер: - Вітер, Вітер допоможи мені, подуй сильніше, зупини лиходія Вовка! Став сніг ліпити Вовкові очі, вітер з ніг збивав. Чи не витримав вовк такого напору і кинув ялинку, а сам втік в густий ліс. Снеговічек і радий! Підхопив ялинку, сказав слова подяки снігу і вітру і повернув красуню на своє місце. Снеговічек варто і радіє тому, що він такий хороший охоронець виявився. Вирішив, що ніколи більше не буде спати під час нічного чергування. На наступний ранок дітлахи прокинулися, поїли і відразу ж побігли на подвір'я подивитися на засніжену і красиву ялинку. Вони радісно почали водити хороводи, співати пісеньки. - Дякую шановний пане Сніговик, ми тобі вдячні за те, що зберіг нашу ялинку. А в новорічну ніч, хлопці обсипали ялинку серпантином, повісили цукерки, і радості їх не було меж! А ялинка стояла і лише загадково посміхалася ...
