Нагадаємо, що російська мова належить до східнослов'янської підгрупи слов'янських мов індоєвропейської мовної сім'ї. Але більшість російських особистих імен за своїм походженням не споконвічно російські – вони запозичені з грецької разом із християнської релігією. До цього в росіян були імена, що відображали різні властивості та якості людей, їх фізичні недоліки, особливості мови, а також порядок появи дітей у сім'ї та ставлення до них батьків. Всі ці характеристики могли бути виражені в іменах як безпосередньо за допомогою відповідних прикметників, чисельних, загальних іменників, так і образно, шляхом порівняння з тваринами, рослинами тощо. Наприклад, були такі імена: Вовк, Кіт, Горобець, Горох, Береза, Рябой, Буян, Перший, Третяк, Великий, Менший, Ждан, Неждан.Відображення цих імен ми знаходимо у сучасних прізвищах Волков, Третьяков, Нежданові т.п.

З введенням на Русі християнства всі імена цього були витіснені іменами церковними, що прийшли до нас з Візантії. Серед них, крім імен власне грецьких, були давньоримські, давньоєврейські, сирійські, єгипетські; кожне з них у своїй рідній мові мало якесь значення, але при запозиченні в іншій мові вживалося лише як власне ім'я, а не як слово, що означає щось ще. Так, свого часу Візантія зібрала найкращі імена своєї мови та мов сусідніх країн і канонізувала їх, тобто узаконила офіційно, зробивши церковними іменами.

Перенесені на російську грунт, ці імена відразу витіснили імена старі. Про поступовість входження цих імен до російського побуту говорить хоча б те, що аж до XVII ст. росіяни, поряд із християнськими іменами, що даються церквою, звалися більш зрозумілими їм мирськими іменами, які поступово перейшли в прізвиська, – ось звідки у нас до них такий непереборний потяг! У старовинних літописах, книгах, грамотах нерідко трапляються такі складні назви людей, як «боярин Феодор, зовомий Дорога», « Федот Офонасьєв син, прізвисько Огірок», « Осташко, прізвисько Первинка», « Олексій, прізвисько Будила, Семенів син».

До XVIII – XIX ст. давньоруські імена були вже повністю забуті, а імена християнські значною мірою змінили свій вигляд, пристосувавшись до особливостей російської вимови, словозміни та словотвору. Так, ім'я Акілінанабуло у російській мові форму Акуліна, Діомід - Демід, Єремія-Єремей, Іоаннік – Анікейі т. д. Ряд імен донедавна використовувався у двох варіантах: церковному, що стоїть ближче до грецького оригіналу, і цивільному, народному, більш пристосованому до російської вимови. СР: Сергійі Сергій, Агапійі Агап, Або яі Ілля, Захар(Захарія) та Захар.

Імена особисті – це найбільші міжнародні слова. Вони легко переходять від одного народу до іншого і зазвичай поширюються далеко за межі тієї території, де колись жив народ, що їх створив. Чималу роль при цьому в минулому відіграли так звані світові релігії (християнство, іслам). Переходячи з країни до країни, імена втрачають свій чіткий початковий вигляд, перебудовуються відповідно до норм тих мов, якими вони запозичуються. Порівняйте, наприклад, зміна імені Іван(Іоанн): Йоханнес, Джон, Жан; або Мухаммад(Мухаммед): Махмет, Магомет, Мамет, Мамей.

Не там шукаємо

Іноді здається, що етимологія імені зрозуміла, не треба глибоко копати. Або слід піти у певному напрямку, і розгадка швидко знайдеться. А потім виявляється помилка і з'ясовується, що не так просто.

Ім'я Майябагато хто пов'язує з радянським Першотравнем. Однак цьому імені – не одна тисяча років. У Стародавній Греції так звали німфу гір, дочка Атланта та Плейони, мати Гермеса. Римляни ототожнювали з Майейдавньоіталійську богиню землі Майю (Майєсту),свята якої припадали на травень (1 травня їй приносилися жертви). Іноді Майювважали дружиною Вулкана та ототожнювали з Фауною.

Ім'я Ахатдуже схоже деякі тюркські імена. Але воно прийшло із грецької мови. Так звали супутника і товариша Енея, і в переносному розумінні Ахат –вірний товариш і нерозлучний друг.

Ніде, мабуть, народна етимологія не набула такого широкого поширення, як у тлумаченні власних імен. Починає, наприклад, студент університету вивчати латинську мову. На одному з перших занять він дізнається, що латинське слово iraозначає "гнів, злість". І відразу намагається пов'язати це слово з російським ім'ям Іра (Ірина),"пояснити" це ім'я значенням виявленого слова. Насправді ж ім'я Іринабуло запозичено з грецької мови, де слово eir?n?[ейре: не:] означає "світ"; у новогрецькій вимові: [ірини]. Це слово ще давніми греками вживалося як ім'я власне (Eir?n? – Ірина –ім'я богині світу, мирного життя).

До XIV ст. запозичені імена цілком пристосувалися новому місці. Вони спокійно були сусідами, уживалися зі старими російськими іменами. Згодом церква заборонила вживання власне російських імен, утворених від слів російської, хоча у народному вживанні вони проіснували до XVII в. Тому, за невеликим винятком, російські імена – запозичені. У результаті тисячолітнього вживання російською мовою вони обрусіли і здаються чужими. А ось нові російські імена, складені зі слів російської мови, сприймаються як менш російські, порівняно з такими традиційними іменами, як Олександр, Андрій, Олена.Однак багато нових російських імен існували у росіян ще в давнину. Вони досі добре збереглися у сусідніх слов'янських народів, наприклад, у болгар. Їх ми знаходимо у російських прізвищах (Боянов, Браїлов, Мілованов, Сіверськийта ін), а це означає, що імена Боян, Браїл, Мілован, Сівері багато інших були в минулому і в росіян і ними звалися наші предки.

Ім'я героя

Чому А. С. Пушкін героя однієї зі своїх казок назвав Єлисеєм?

Ім'я Єлисейпоходить із давньоєврейської мови (Еli??Бог – порятунок), так що це ім'я відповідає герою «Казки про мертву царівну і сімох богатирів». Також цілком відповідає ім'я Герасимхарактеру героя в повісті І. С. Тургенєва "Муму". Ім'я Герасимприйшло з давньогрецької мови (Gerasimos –поважний), воно якнайкраще підходить для героя «Муму».

Правильне написання імені – проблема важлива, причому як орфографічна, а й юридична. Адже якщо в людини в одних документах написано, наприклад, Даріяабо Давиде,а в інших – Дар'яабо Давиде,це може викликати сумнів, чи ставляться обидва варіанти записи до імені однієї й тієї особи. Якщо варіанти імен розходяться надто далеко один від одного, вони перестають сприйматися як одне й те саме ім'я. Так сталося, наприклад, із варіантами імені Георгій(Початкова книжкова форма). При ранньому запозиченні це ім'я перетворилося на російському народному вживанні в Юрій.При повторному, книжковому, запозиченні воно дало в народній мові повну форму Єгорійі усічену Єгор.В даний час юридичні імена Юрій, Георгійі Єгор(ий)різні, але багато людей зберігають пам'ять у тому, що це імена тісно пов'язані, і нерідко при метричної записи Георгійлюдину звуть вдома Юра, Гора, Гоша(Два останні скорочені варіанти безпосередньо сходять до імені Єгор).Чимало таких видозмін відбулося в російській мові та з іншими іменами, але це найбільш яскравий приклад.

Особливо складно було (та й зараз) справу з так званими церковними варіантами російських імен. Запозичені у X – XI ст. з Візантії, вони швидко обрусіли, оскільки прийшли на Русь в ослов'яненому вигляді, пройшовши через живі південнослов'янські говірки (болгарська, сербська, македонська). Навіть у церковних джерелах аж до XVI ст. вони використовувалися у російських формах: Гаврил, Данило, Енуарій, Захарій, Ілля, Ісакій, Ісай, Козьма, Кіндрат, Купріян, Логін, Малахій, Мосей, Нестер, Сава, Савватій, Селівестр, Софоній, Фадей, Фурс, Харлампій, Агрипіна, Акуліна, Василина, Катерина, Неоніла, Тетяна, Харітона.І лише XVII в., у зв'язку з виправленням церковних книжок, іменам цим надали церковнослов'янську форму: Гавриїл, Данило, Іануарій, Захарія, Ілля, Ісакій, Ісая, Косма, Кодраті Квадрат, Кіпріан, Лонгіні Логгін, Малахія, Мойсей, Нестор, Сава, Савватій, Сільвестр, Софонія, Фаддей, Фірс, Харалампій, Агрипіна, Акіліна, Василісса, Катерина, Неонілла, Татіана, Харитинаі т.д.

Хоча у світському, нецерковному, вживанні традиції живої розмовної мови збереглися, нові церковні форми не могли не вплинути на них свого впливу. Особливо воно посилилося у XVIII ст., коли розпочалося літературне нормування російської мови. Церковнослов'янські форми, природно, потрапили до так званого високого стилю і стали сприяти переоцінці колишніх норм. Наприклад, цар Іван Грозний за життя звався Іваном, але у літературній мові XVIII – XIX ст. він стає Іваном. Так само цар Федір Іванович стає Феодором Іоанновичем.

При встановленні правил сьогоднішньої вимови та написання імен багато визначається особистим смаком іменників. Наприклад, одні воліють народні варіанти Гордійі Купріян,а іншим більше подобаються Гордійі Кіпріан.Неможливо ні відкинути, ні заборонити будь-який варіант. Лише дбайлива фіксація їх із зазначенням взаємної співвіднесеності та обумовленості сприятиме виробленню нових норм на основі закономірностей російської літературної мови.

По-батькові, тобто особливим чином оформлене ім'я батька даної людини, що входить до складу його іменування, - характерна риса російської іменної системи. У інших народів може бути теж своєрідні форми іменування, подібні російським по-батькові, проте освічені іншими засобами і зовсім схожі росіяни.

По батькові від чоловічих імен (російських та неросійських) у російській мові утворюються за такими правилами:

1. Якщо ім'я закінчується на твердий приголосний (крім ж , ш, год, щ, ц), додається -Овіч / овна: Олександр + ович / овна, Іван + + ович / овна, Гамзат + ович / овна, Карл + ович / овна.

2. До імен, що закінчуються на ж , ш, год, щ, ц, додається -Евіч / євна: Жорж + евич / євна, Януш + евич / євна, Міліч + евич / євна, Франц + евич / євна.

3. Якщо ім'я закінчується на ненаголошений голосний а , у, ы, до нього додається -Овіч / овна, причому кінцеві голосні імені відкидаються: Антипа – Антипович/Антипівна, Вавила – Вавилович/ Вавилівна, Гаврила – Гаврилович/Гаврилівна, Данила – Данилович/ Данилівна, Ваха – Вахович/Вахівна, Шалва – Шалвович/Шалвівна.

Виняток: від російських імен Анікіта, Микита, Міна, Сава, Сила, Фокаутворюються традиційні форми по-батькові -Іч / особиста: Анікіта – Анікітич/Анікітична, Микита – Микитич/ Микитична, Міна – Мініч/Мінічна, Сава – Савич/Саввічна, Сила – Сіліч/Силічна, Фока – Фокіч/Фокічна.

4. Якщо ім'я закінчується на ненаголошений голосний про , до нього додається -Овіч / овна, причому кінцевий голосний імені та початковий суфікса зливаються в один звук [о]: Василько + ович / овна, Михайло + ович / овна, Отто + ович / овна, Хейно + ович / овна, Уго + + ович / овна, Антоніо + ович / овна.

5. Якщо ненаголошеному кінцевому голосному передує ж або ш , год, щ, ц, то додається -Евіч / євна, а голосний відкидається: Важа – Важевич/Важівна, Гоча – Гочевич/Гочівна.

6. Якщо ім'я закінчується на м'який приголосний, тобто на приголосний + ь, до нього додається -Евіч / євна, а кінцевий ь відкидається: Ігор – Ігорович/Ігорівна, Цезар – Цезаревич/Цезарівна, Віль – Вілевич/Вілівна, Каміль – Камілевич/Камілівна, Шаміль – Шамилевич/Шамилівна, Олесь – Олесевич/Олесівна.

7. Якщо ім'я закінчується на ненаголошений голосний е , до нього додається -Евіч / євна, причому кінцевий голосний імені та початковий суфікса зливаються: Аарне – Аарневич/Аарнівна, Григорі – Григорович/Григорівна, Вільє – Вільович/Вільївна, Вяйні – Вяйневич/Вяйнівна.

8. Якщо ім'я закінчується на ненаголошений голосний і , до нього додається -Евіч / євна, Віллі – Віллієвич/Вілліївна, Ілмарі – Ілмарійович/Ілмаріївна.

9. Якщо ім'я закінчується на ненаголошене поєднання ій , до нього додається -Евіч / євна, причому кінцевий й відкидається, а передостанній і або переходить у ь , або залишається:

а) переходить у ь після одного приголосного або групи нт : Василь – Васильович/Васильівна, Марій – Марійович/Маріївна, Юлій – Юлійович/Юльївна, Вікентій – Вікентійович/Вікен-тьївна, Леонтій – Леонтійович/Леонтьївна, Терентій – Терентійович/Терентіївна;

б) залишається після до , х, ц, а також після двох приголосних (крім групи нт ): Нікій - Нікійович/Микиевна, Люцій - Люційович/Люківна, Стахій - Стахійович/Стахіївна, Дмитро - Дмитрович/Дмитрівна, Кельсій - Кельсійович/Кельсіївна, Лоллій - Лоллічович/Лоліївна.

10. Старі російські імена, що закінчуються на поєднання її і і я , -Евіч / євна, при цьому кінцеве я відкидається, а і або е зберігається: Менея – Менійович/Маєївна, Захарія – Захарійович/Захаріївна, Ахія – Ахійович/Ахіївна, Осія – Осійович/Осіївна, Малахія – Малахійович/Малахіївна.

11. До імен, що закінчуються на ударні голосні а , я, е, е, і, ы, е, про, у, ю, додається -Евіч / євна, при цьому кінцевий голосний зберігається: Айбу – Айбуєвич/Айбуевна, Бадма – Бадмаєвич/Бадма-євна, Бату – Бутуєвич/Батуївна, Валі – Валійович/Валіївна, Дакко – Даккович/Даккоївна, Ісе – Ісійович/Ісіївна, Сафа – Сафаєвич/Сафаївна, Файзі Хамзя – Хамзійович/Хамзіївна.

12. Імена, що закінчуються на ударні поєднання ай , яй, їй, гей, ій, ий, ой, уй, юй, утворюють по-батькові додатком -Евіч / євна, причому кінцевий й відкидається: Акбай – Акбаєвич/Акбаївна, Кий – Києвич/Київна, Матвій – Матвійович/Матвіївна, Охой – Охоївич/Охіївна, Сисий – Сисоївич/Сисіївна.

13. Імена, що закінчуються на два голосні аа , ау, еу, ее, ії, уу (зазвичай це бурятські імена), зберігають їх, утворюючи по батькові додатком -Евіч / євна: Бімбії – Бімбіїєвич/Бімбіївна, Бобоо – Бобооївич/Бобоївна, Бурбее – Бурбеєєвич/Бурбеєївна, Дамбуу – Дамбуєвіч/Дамбувіївна, Каншау – Каншавєвич/Канша-Віївна, Качаа – Качааєвич/

З часом правила утворення по-батькові змінюються. Наприклад, по-батькові від татарських та деяких інших імен мають тенденцію вирівнюватися за російськими зразками та приймати форми Набіуллович(замість Набіуллаєвич), Хамзевич(замість Хамзійович), Янович(замість Янісович), Марійович(замість Маріусович), Іонович(замість Йонасович), Вахтангович(замість Вахтангійович)і т. д. Крім того, деякі освіти за викладеними правилами дуже спірні. Наприклад, якщо бурятські імена Бобоо, Дамбуу, Будіїзначаться у російському написанні Бобой, Дамбу, Буді,то по батькові мають виглядати так: Бобоївич, Дамбуєвич, Будійович.Від грузинських імен Шота, Вано, Васо, Шіоправильніше утворювати по батькові Шотович, Ванович, Васович, Шиович,чим Шотаєвичі т. д. По батькові від імен, подібних Іса – Ісаєвич,також спірні, тому що останнє відповідає і імені Ісай.Тут можлива освіта Ісович.

Навряд чи нашій країні знайдеться людина без прізвища. Прізвище записано у свідоцтво про народження, паспорт, у свідоцтво про закінчення навчального закладу. Кожна людина записує в анкету своє прізвище, ім'я та по батькові.

Слово прізвищеє за своїм походженням латинською, а до російської мови потрапило з мов Західної Європи. Перший час у Росії це слово вживали у значенні «родина, члени сім'ї, домочадці». Таке застаріле значення слова ви можете зустріти в художній літературі: Все наше прізвище живе тепер у мене(В. Жуковський); Скоро надішлю Вам фотографію всього мого прізвища(М. Горький). Лише у ХІХ ст. слово прізвищев російській мові поступово набуло нового значення, що стало тепер основним, - «спадкове сімейне найменування, що додається до особистого імені».

До середини ХІХ ст. більшість жителів нашої країни, за винятком дворян, багатих купців та церковнослужителів, прізвища не мали. Що ж заміняло безфамільне прізвище? Архівні документи дають на це точну відповідь: функцію прізвищ виконували прізвиська та по батькові. У XV ст., наприклад, писали так: Губа Микіфоров син Криві щіки, землевласник; Юхимко Воробей, селянин;у XVI ст. - Іван Микитин син, а прізвисько Меншик; Онтон Мікіфоров син, а прізвисько Ждан.Від таких ось прізвиськ згодом могли утворитися прізвища Мікітін (Нікітін), Мєшков, Мікіфоров (Нікіфорів), Жданов, Кривощоків, Воробйов.

Прізвища входять до словникового складу будь-якої мови. Скільки ж є російських прізвищ? Ніхто їх не порахував. Мовники знають, що прізвищ сотні тисяч, адже зміна в прізвищі хоча б однієї літери призводить до того, що утворюється ще одне прізвище, наприклад, Перевізниківі Перевощиків, Козаківі Козаків, Швеціві Шевцов, Шереметєві Шереметьєв, Флерів, Флоріві Фролів.При помилковому записі прізвища вона перестає засвідчувати вашу особу: втрачає чинність виписана довіреність, у якій неправильно зазначене ваше прізвище. Ви не отримаєте грошового переказу, якщо прізвище у вашому документі не співпадає з прізвищем на поштовому бланку.

Які тільки російські прізвища не зустрічаються: і пташині (Сорокін, Соловйов, Пєтушков, Курочкін, Голубєв, Орлов, Соколів),та «звірячі» (Львів, Звєрєв, Єжов, Медведєв, Барсів, Барсуков),та «рослинні» (Дубов, Берьозкін, Травкін),та «виробничі» (Трубачов, Цегла, Пушкарьов, Колесов, Телегін, Хомутов, Кузнєцов, Рукавишников).У оповіданні «Кінське прізвище» А. П. Чехов майстерно використовував словотвірні можливості російської мови для створення прізвищ.

Є в російській прізвища короткі і довгі, що складаються з двох і більше частин. Мовазнавцям вдалося зареєструвати найкоротше прізвище, що складається з однієї літери (прізвище Е).

Як виникли прізвища? Навіщо вони потрібні? Про це написано багато наукових та науково-популярних книг. Про походження прізвищ розповідає складений Ю. А. Федосюком довідник «Російські прізвища. Популярний етимологічний словник». Автор називає деякі джерела російських прізвищ: російські діалекти, професії, рід занять, прізвиська, прізвиська, географічні імена (власні та номінальні), штучні освіти, тюркські імена та ін.

Зі словника Ю. А. Федосюка ми дізнаємося, що прізвище Анциферовніякого відношення до цифри (або цифри) не має! Вона утворена від імені Анцифер -просторічної форми забутого в наші дні імені Онісіфор(Від грец. on?siphoros –користь приносить).

Відомо, що багато прізвищ утворено від назв птахів, але прізвище Пугачне «пташина», вона – від Філя,зменшувальні форми безлічі російських імен: Філіп, Філімон, Філарет, Феофіл, Памфілта ін Ім'я Філястало в народі синонімом простака, разіні, некмітливої ​​людини. Згадаймо прислів'я: «У Філі пили, Філю ж і били». Звідси ж і простофиля.

Прізвище Плетньовутворена не від слова тин(плетена огорожа), а від північноруської тин(вигадник, фантазер – той, хто небилиці плете).

Прізвище Орєшин/ Орєшкінзазвичай тлумачиться невірно: збиває з пантелику подібне за звучанням слово горішок. Насправді Орешаі Горішка- Зменшувальні форми імені Арефій(у північних говірках Орефій).

Часто дуже важко дати єдине правильне пояснення походження того чи іншого прізвища. Наприклад, в основі прізвища поета Миколи Асєєва та іншої, близької до неї, Асенін, лежить прізвисько та ім'я Асей. За старих часів іноді асеяминазивали англійців, які при зверненні часто говорили I say» [Ай сей] – «послухай-но». Але більшість Асеєвих – нащадки росіян, які носили ім'я Асей(повна форма Осія, Від ін. - Євр. хошіа- Порятунок). Осеня- Зменшувальна форма від Асей.

В основі багатьох прізвищ лежать давно забуті слова, наприклад ардаш, від якого утворено прізвище Ардашніков. Слово ардаш(шовк найнижчого сорту) колись давно навіть увійшло до прислів'я: «Купиш ардаш – даремно гроші віддаси». Ардашник – торговець ардашем.

Прізвище Швецівутворена від слова швець– так раніше називали кравця. Про погане кравець говорили: «Швець Данило що не шиє, то гнило». Кравця-п'яницю народ засуджував: «Не так швець голка, як чарочка».

Прізвища Скворцов, Орлов, Зозулин, Яструбіввсім зрозумілі. У цьому ряду стоять також прізвища, утворені від назв птахів, яких не всі знають. Наприклад, є такий великий хижий птах – скопа(родина яструбиних), що харчується рибою. Від назви цього птаха було утворено прізвище Скопін. Прізвище Пугачовпоходить від слова пугач– так у народі називають великого вухатого пугача, що лякає своїм криком. Прізвище Ремезов– від назви ремез(маленький юркий птах, різновид синиці); звідси і прізвисько рухливої, метушливої ​​людини.

Багато російських прізвищ має своє походження професійної зайнятості людини: прізвище Прудніков -від ставок(мірошник на водяному млині), Решітніков -від решітник(майстер, що виготовляє грати), Рукавишників -від рукавичник(майстер, що виготовляє рукавиці), Рибніков– від рибник(торгівець рибою).

Багато прізвищ утворилися від прізвиська, прізвиська. Наприклад, прізвища Пижиківі Пижов -від пиж, пижик(низькоросла, надута, чванна людина); пригадаємо дієслово пишатися(важнювати, чванитися). Прізвища Скребнєві Скрябін –від скребень, скряба(те, чим шкребуть, скребок, скребниця; можливо, прізвисько акуратної людини, що містить у чистоті свій будинок). Цікаве прізвище Тарабанів.У багатьох російських говорах та в українській мові тарабанозначає "барабан". Очевидно, це слово було прізвисько галасливої, гучної людини. До «прізвиськ» прізвищ також належать Плешаков, Плещеєв, Погодін, Погожов, Рогачов, Росляков, Рум'янцев, Ритиковта ін.

Що поєднує такі прізвища, як Базаров, Бушуєв, Ревякін, Садомов?Це «поведінкові» прізвища. Російські люди на ім'я Базарзгадуються у документах починаючи з кінця XV ст. Так могли прозвати галасливу, крикливу людину. Є й східне ім'я Базар,ним зазвичай називали дитину, яка народилася в базарний день. Цікаво, що у бурятській мові слово базармає зовсім інше значення - "алмаз".

Прізвище Бушуєв –від давньоруського нецерковного імені Бушуй(Нічне його значення - той, хто вирує, бешкетує). Таке ім'я давалося жвавим дітям, але залишалося і за дорослим як головне, документальне ім'я. Ревякін -від популярного давньоруського імені Рев'яка(Рева, плакса), яке, зрозуміло, отримували багато дітей. Прізвище Садомов –теж від імені. «Який там содом!» – так говориться про безладдя, шум, метушні. Содом у Біблії – палестинське місто, жителі якого відрізнялися аморальністю та буянням. Слово, ставши загальним, проникло і в селянське середовище. Содомоммогли прозвати галасливу, крикливу людину або малу дитину. Написання З абудинківвиникло під впливом вимови.

«Фамильними» є прізвища Резанов(різаний, мабуть, поранений у бою, який отримав різану рану) і Рубцов(людина з помітним рубцем-шрамом на обличчі).

Прізвище Сапельниковправильніше було б писати З пропельників,але, очевидно, щоб уникнути неприємних асоціацій, стали писати а . Тим часом Сапєльниковим варто було б похвалитися своїм музичним предком, т.к. сопельник -гравець на сопелі, тобто дудці, сопілки. Прізвище Сидельниковпов'язують зі словом сидильник(Чоловік, що сидить при хворому; порівн. доглядальниця).Але навряд чи прізвище пішло звідси. Швидше за все – від слова сідельник(Майстер, що виготовляє сідла). Значення вихідного слова забулося, і прізвище почали писати через і , зближуючи зі словом сидіти.

В одній із псковських грамот XVI ст. відомий письменник і філолог Л. В. Успенський знайшов прізвище Велосипеди.Але слово велосипедвиникло російською лише XIX в. разом з винаходом відповідного засобу пересування. Очевидно, перед нами випадок калькування, прагнення переробити на іноземний лад якесь російське прізвище типу Бігунівабо Бистроногов.Справа в тому, що слово велосипедетимологізується на базі латинських слів v?l?x«швидкий» та p?s(Мн. год. ped?s)"нога", означаючи буквально "швидконогий".

Не менш цікавими є випадки калькування шведських прізвищ. Приклади таких калік можна знайти у російських дипломатичних документах початку XVII ст. Оскільки шведське ім'я Янвідповідає російській Іван(обидва вони сходять до грецької Ioannes[Іо:анне:с]), а шведське прізвище Янссонбуквально означає «син Яна», тобто «Іванов (син)», в одному з документів 1614 шведський посол Янссонперетворився на… Іванова.Так само інший шведський посол Андерсонстав Ондрєєвим.

А що робити з прізвищем Кнутсон? -думали на той час. Адже в російській мові немає імені, яке б відповідало шведському імені Батіг.І ось тут «спрацювала» словотвірна модель. Розсудили так: якщо шведським прізвищам на - ssonвідповідають російські прізвища на -івабо -єві якщо ім'я Батігтак і залишається Батіг,то прізвища Кнутсону російській мові має відповідати… Батігів.Причому Батігів –не від російського слова батіг,а від шведського чоловічого імені Батіг.Саме таке «шведське» прізвище Батігівми зустрічаємо у російських дипломатичних документах XVII в.

Достовірно відомі випадки калькування прізвищ. Так, вчені Бауер(Нім. Bauer –селянин) та Кауфман(Нім. Kaufmann –торговець, купець) переінакшили свої прізвища на латинський лад, перетворившись на Агріколуі Меркатора(Лат. agriсola –землероб, merc?tor -купець). В результаті подібного калькування «грубі» німецькі прізвища перетворювалися на «благозвучні» латинські. Цей спосіб калькування перейняли й у Росії. Так з'явилися на Русі "латинські" прізвища типу Беневоленський(Лат. benevol?ns -доброзичливий) від Добровольськийі Сперанський(Лат. sp?rans -що сподівається) від Надєждін.

Є серед російських прізвищ такі, у яких вихідне слово означає назву річки: прізвище Ухтомськийутворена від назви річки Ухтома(їх дві: недалеко від Володимира та поблизу Білого озера); прізвище видатного російського педагога Ушинського– від річки Вуха, лівого притоку Нємана, звідки походив його рід; прізвище Сицькийутворена від прикметника ситський, Т. е. Що відноситься до річки Сити, притоку річки Мологи; прізвище Письменський– від річки Листи, припливу річки Костроми, де знаходилася вотчина російського прозаїка

Є багато російських прізвищ, утворених від назв дерев та інших рослин, а також від назв місць, де вони ростуть. Прізвище Садовськиймала сім'я російських акторів, які зробили великий внесок у розвиток російського сценічного мистецтва. Пояснимо не лише це, а й інші «рослинні» прізвища типу Вишневський, Грушевський, Малиновський, Яблонська. Зазвичай батьківщина їхня – Україна, на карті якої ви знайдете чимало селищ за назвою Сад, Садове, Вишневе, Грушівкаі т. п. Поміщики, що колись володіли цими квітучими місцями, охоче називали себе Садовськими, Вишневськими, Грушевськими і т. д. І звучало красиво, і про володіння нагадувало! Традиція ця була запозичена у польської шляхти, яка володіла багатьма землями не лише у самій Польщі, а й в Україні. Від дворян прізвища такого типу перейняли й інші стани: селяни, міщани, духовенство. Володіла людина невеликим садом: грушевим, яблуневим, вишневим – і за реєстрації іменував себе Садовським, Грушевським, Яблонським, Вишневським. А то й без жодного приводу надавав собі таке «панське», милозвучне прізвище: мода є мода. Поступово «рослинні» прізвища поширилися іншими краями Російської держави. В окремих випадках Вишневським та Грушевським міг назватись українець на прізвисько Вишня чи Груша або ж діти носіїв подібних прізвиськ, в Україні нерідких.

Зрозуміти, звідки взялися «рослинні» (або «ботанічні») прізвища Березовський, Берестов, Боровиків, Бушмін, Вертоградів, Виноградів, Вишняківта багато інших, допомагають тлумачний словник В. І. Даля, сімнадцятитомний «Словник сучасної російської літературної мови» та «Словник російських народних говірок».

Примітки:

Немає нічого природнішого, ніж почати вивчення англійської з написання власного імені літерами латинського алфавіту.

Написання російських імен англійською часто викликає труднощі — багато в чому, оскільки єдиних правил із цього приводу немає. Однак набір загальних принципів все ж таки можна визначити.

• Про особливі правила транслітерації, які використовуються в даний момент при оформленні закордонних паспортів, читайте далі в нашій статті.

Загальні правила транслітерації імен

Перше, що варто запам'ятати імена та прізвища не перекладаються, особливо, коли йдеться про документи та ділове листування. Не варто підбирати англомовні аналоги і називати Олену Helen, а Михайла Michael. Натомість, ім'я слід транслітеруватитобто записати латиницею. При цьому можна використовувати таку систему відповідності:

Особливі правила транслітерації імен

Крім очевидніших правил транслітерації, є випадки, коли не зовсім ясно, яким чином слід писати те чи інше ім'я. Давайте розглянемо ці варіанти.

Літери Ьі Ъу транслітерації не передаються. Використовувати на їхньому місці апостроф (") також не рекомендується:

• Дарія - Darya
• Ігор - Igor
• Ольга - Olga

Літери Ыі Йпередаються буквою Y:

• Бистрів — Bystrov
• Садирова - Садирова
• Майорів — Mayorov

Якщо прізвище закінчується на «-ий», у транслітерації залишається "-y":

• Білий - Bely

Оскільки буква Hв англійській іноді не читається, для передачі російського звуку «х»використовується поєднання KH:

• Ахматова - Akhmatova
• Рахманінов - Рахманінов

Російське поєднання КСкраще передавати літерами KS, а не X:

• Ксенія - Ksenia
• Олександр - Aleksandr

Якщо буква Епозначає один звук (як у імені Віра), вона передається латинською літерою E- Vera. Якщо вона означає два звуки (після м'якого знака), вона передається поєднанням YE- Астафієв.

Але:Якщо Естоїть на початку імені, можливий і той, і інший варіант: ім'я Олена можна записати як Elena чи Yelena.

Літера Езазвичай записується так само, як Е, але якщо потрібно підкреслити вимову імені, слід використовувати буквосполучення YO- Fyodor, Pyotr.

Літеру Щможна записувати у вигляді SCH, але німецькою це поєднання читатиметься як «ш». Для того щоб уникнути плутанини, рекомендується використовувати невимовне, на перший погляд, поєднання букв SHCH.

Закінчення "-і я"можна транслітерувати як -IAабо -IYA. Однак, щоб уникнути зайвої громіздкості, Yзазвичай не пишуть:

• Марія - Maria
• Валерія - Valeria

Важливе зауваження: транслітерація при оформленні закордонних паспортів

Правила транслітерації під час оформлення закордонних паспортів часто змінюються. На даний момент, станом на 2015 рік, діють такі правила транслітерації (наводимо відмінності від основної таблиці):

• Раніше при оформленні закордонних паспортів використовувалися правила ГОСТ Р 52535.1-2006, запроваджені у 2010 році.

Якщо ви хочете, щоб при отриманні нового паспорта збереглося колишнє написання вашого імені та прізвища, ви можете написати відповідну заяву в органі видачі, належним чином обґрунтувавши своє бажання. Підставою для такої заяви є наявність документів з відмінним від нового написанням вашого імені та прізвища: паспортів, дипломів, посвідчень на проживання, віз, а також інших реєстраційних та банківських документів, включаючи банківські картки.

У 2019 році продовжують діяти нові правила написання персональних даних громадян Росії у закордонних паспортах. Транслітерація для закордонного паспорта – це мимовільний переклад символів кирилиці. У РФ існують стандарти, які є обов'язковими для застосування державними органами з питань міграції при заповненні документів для виїздів за кордон.

Штраф за відсутність прописки – платити чи не платити?

В даний час на практиці правила транслітерації в Російській Федерації повністю відповідають міжнародним стандартам щодо оформлення закордонних паспортів в управлінні у справах міграції Міністерства внутрішніх справ (раніше УФМС).

Однак у Росії діють паралельно кілька затверджених систем транслітерації щодо різних напрямів перекладу (ГОСТ, ISO тощо. п.):

• закордонні паспорти;
• географічні об'єкти;
• посвідчення водія;
• міжнародні телеграми;
• у бібліотечному середовищі;
• наукова система та ін.

Варто зазначити, що багато прийнятих стандартів один з одним несумісні, мають протиріччя. У багатьох сферах діяльності громадяни, організації, державні структури використовують транслітерацію без урахування будь-яких стандартів. Але для оформлення закордонних паспортів уповноважені органи використовують єдину систему переведення кирилиць у латиницю.

У РФ на рівні Міністерства закордонних справ видано наступний документ: Наказ від 29.03.2016 № 4271 «Про затвердження Адміністративного регламенту МЗС Російської Федерації щодо надання державної послуги з оформлення та видачі паспорта, що засвідчує особу громадянина РФ за межами території Російської Федерації». У зазначеному правовому акті є згадка про частину іншого документа: Наказ МВС Росії від 13.05.2009 № 365 «Про введення в дію посвідчення водія». У ньому міститься витяг із ІКАО Doc 9303 з рекомендованою транслітерацією кириличних символів.

Саме встановлена ​​даними ІКАО транслітерація імені та прізвища для закордонного паспорта приймається нині у Росії.

Онлайн траслітерація

Численні ресурси в інтернеті пропонують послуги трансліту для закордонного паспорта в режимі реального часу. Достатньо ввести свої дані: ім'я, прізвище, по-батькові російською мовою, і програма транслюватиме їх самостійно онлайн, а потім видасть підсумкову інформацію.

Який штраф передбачено за прострочену реєстрацію іноземця у Росії – як уникнути депортації?

Важливо врахувати, що деякі програми на сайтах можуть подати неправильну латинську транскрипцію за застарілою нормативною базою. Варто витратити трохи часу, щоб вивчити невелику таблицю, що складається з російських та англійських букв.

Написання імен може виглядати наступним чином відповідно до чинних та застосовуваних правил:

• Олександр – ALEKSANDR
• Анастасія – ANASTASIIA
• Дмитро – DMITRII
• Вікторія – VIKTORIIA
• Євгенія – EVGENIIA
• Тетяна – TATIANA
• Юлія – IULIIA
• Юрій – IURII
• Максим – MAKSIM
• Марія – MARIIA
• Олексій – ALEKSEI
• Наталія – NATALIA
• Софія – SOFIIA
• Софія – SOFIA
• Надія – NADEZHDA
• Ігор – IGOR
• Андрій - ANDREI
• Анатолій - ANATOLII
• Валерій – VALERII
• Ірина – IRINA.

Саме у такому вигляді вказані імена у закордонному паспорті, який громадяни одержують на руки з 2017 року. Тут представлені непрості варіанти перекладу імен із російської, у яких є складні звуки. Багато імен з вимови, навпаки, прості для латинської транскрипції, тому їх написання не складає особливо труднощів.

Неправильним транслітом для закордонного паспорта вважається написання імен у такому вигляді: Alexander, Anastasiya, Dmitry, Eugene, Julia, Yulia, Tatyana, Victoria, Yuri.

Різниця у документах

Різна персональна інформація в документації однієї людини може призвести до різних негативних наслідків. Багато відомств та організацій ретельно перевіряють, чи правильно написані П. І. О., чи збігаються дані у поданих документах.

Такий підхід є особливо актуальним при оформленні заяв з метою отримання шенгенської візи, документів у США, а також при поданні паперів на РВП, ВНЗ та в інших ситуаціях «міграційного» характеру.

Гостро постає питання про правильність транслітерації та при оформленні спадщини, що має міжнародне походження, коли потрібно підтвердити спорідненість із померлим.

Якщо навіть одна літера не сходитиметься, наприклад, у імені людини, то відновлення справедливості може бути здійснене лише в судовому порядку.

Подвійне громадянство Республіки Білорусь та Росії – оформляємо поки що можливо?

У громадян може бути різне написання латинської транскрипції кириличних символів та інших випадках:

• при покупці квитка на літак при пред'явленні старого закордонного паспорта, коли згодом було отримано інший закордонний документ. У такій ситуації авіакомпанії досить лояльні. При виявленні помилки співробітники можуть не вважати її суттєвою і допустити людину до посадки на рейс;
• банківська карта, що має різночитання у трансліті прізвища та імені із закордонним паспортом. У цьому випадку банківську картку перевипускати на нову не потрібно. Коли пластик закінчить термін його дії, банк випустить оновлену картку з актуальною на момент видачі транслітерацією імені та прізвища власника;
• водійські права, які за своєю суттю є самостійними документами, що засвідчують особу. При різночитанні перекладу громадян ніколи не виникає проблем.

Цікавий факт полягає в тому, що при переоформленні закордонного паспорта в консульствах і посольствах РФ за кордоном дані зі старого паспорта переносяться в новий документ без будь-яких змін. Тобто навіть за зміни правил транслітерації у новому документі громадянина буде старий формат, якщо він оформляється за кордоном.

Як залишити колишнє написання

Насправді не такі рідкісні випадки, коли громадянину необхідно залишити у закордонному паспорті попереднє написання своїх персональних даних.

Як оформити патент на роботу для іноземців у РФ – чи можуть бути винятки у законі?

Якщо вони обґрунтовані, то співробітники Управління у справах міграції Міністерства внутрішніх справ можуть ухвалити позитивне рішення про залишення попередньої транслітерації без змін навіть при застосуванні нових правил перекладу. Причини можуть бути такими:

• щоб усі відомості фізичної особи збігалися у всіх наявних документах для виключення конфліктних ситуацій;
• щоб інформація збігалася і у документах родичів, членів сім'ї.

Звертатися із заявою про залишення вихідного перекладу П.І.Б. у новому документі рекомендується до того, як громадянин отримає його на руки. Виправити вже надрукований екземпляр набагато складніше. Та й витрати будуть більшими, у тому числі і повторна оплата державного мита.

В управління з питань міграції МВС Росії (колишній ФМС) необхідно написати заяву на ім'я начальника, де вказується така інформація:

• прописати мотивоване прохання про залишення колишньої транслітерації персональних даних;
• вказати те, як мають бути написані ім'я, прізвище та по батькові;
• у додатку написати про те, що до заяви додано копії документів з іншим написанням інформації.

Для більшої переконливості своїх аргументів потрібно прикріпити до прохання і таку документацію:

• копія внутрішнього паспорта, що засвідчує особу лише у межах своєї країни;
• документи про здобуття освіти, якщо дані у них прописані за допомогою латинських символів (дипломи, атестати, сертифікати тощо);
• діюча віза до іноземної держави;
• вид на проживання;
• свідоцтво про укладання шлюбу, укладеного за кордоном;
• метрика, що підтверджує народження дитини, де прописані відомості про батьків малюка на латиниці;
• раніше діючий у фізичної особи закордонний паспорт.

Чи потрібний закордонний паспорт та шенгенська віза для поїздки до Калінінграда - все залежить від способу пересування!

Якщо надаються в ГУВМ МВС РФ документи іноземною мовою, то потрібно завірити нотаріально переклад на російську мову і проставити апостиль.

В іншій ситуації, коли людина просто хоче змінити написання свого імені в латинській транскрипції без належної аргументації, то співробітники міграційного органу можуть відмовити в такому проханні. Таким чином, лише бажання писатися в паспорті так, а не інакше недостатньо. Будь-яке подібне прохання має бути значно аргументовано та підтверджено документально.

Якщо помилка

Оформлення закордонних паспортів пов'язане з людським фактором. Це означає, що в документі може бути допущена саме помилка, а не просте розбіжність символів.

Якщо в закордонному паспорті буде виявлено друкарську помилку, то такий паспорт визнається недійсним і повинен бути замінений на новий зразок. Якщо дані не збігатимуться з правильно зазначеними в анкеті заявника, і виявиться помилка працівників управління з міграційних питань, то помилка виправляється швидко, без додаткової оплати державного мита. При цьому паспорт старого покоління при наданні фотографії може бути виданий протягом 2 (двох) годин.

Змінити біометричний документ так скоро не вийде, але терміни у будь-якому разі скорочені порівняно із звичайними.

Якщо помилку допущено з вини заявника, при вказівці в анкеті свідомо неправильних даних, то доведеться переробляти закордонний паспорт власним коштом з повною сплатою державного мита та поданням всієї документації заново. Процедура проходитиме у загальному порядку за всіма правилами та з дотриманням термінів.

Як роботодавцю працевлаштувати іноземця в РФ

Щоб не виникало таких неприємних ситуацій, необхідно ретельно перевіряти всі свої анкетні дані, правильність написання імені, прізвища та по батькові. А також заздалегідь надати заяву, якщо потрібно обґрунтовано залишити попередній трансліт.

1. З великої літери пишуться імена, по-батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми, наприклад: Микола Васильович Гоголь, Петро Перший (Петро I), Катерина Велика, Лже-Нерон. Олександр Невський, Олександр Македонський, Олександр Визволитель, Сергій Радонезький, Серафим Саровський. Також: лицар Сумного Образу (про Дон Кіхот).

Примітка 1. Прізвиська пишуться без лапок, наприклад: Володимир Червоне Сонечко, Річард Левине Серце. Ср.: служниця на прізвисько Великий Могол.

Примітка 2. Про написання типу Дюма-син

2. У складних прізвищах, що пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери, наприклад: Салтиков-Щедрін, Шеллер-Михайлов, Мамин-Сибіряк, Новіков-Прибій, Бонгард-Левін, Гулак-Артемовський.

3. Подвійні (потрійні і т. д.) неросійські імена пишуться все з великої літери, окремо або через дефіс залежно від того, схиляються або не схиляються всі частини. Французькі складові імена, в яких перше ім'я в непрямих відмінках зазвичай залишається без зміни, як правило, поєднуються дефісом, наприклад: Жан-Жак Руссо (пор.: твори Жан-Жака Руссо), П'єр-Анрі Сімон, Шарл-Марі-Рене Леконт де Ліл. При схильності до першого імені воно пишеться окремо, наприклад: Антуан Франсуа Прево д'Екзиль (письменник XVIII століття).

Окремо пишуться складові імена та прізвища:

німецькі: Йоганн Вольфганг Гете, Ернст Теодор Амадей Гофман, Ганс (Ганс) Дітріх Геншер, Еріх Марія Ремарк, Йоганнес Роберт Бехер, Ганс Магнус Енцесбергер, Йоганн Грегор Мендель (чех за національністю); дефісне написання І.-С. Бах пов'язане з бажанням відмежувати ініціали двох німецьких імен (Іоган Себастьян) від ініціалів російського імені та по батькові;

англійські: Джон Ноел Гордон Байрон, Роберт Льюїс Стівенсон, Герберт Джордж Уеллс, Джон Бойнтон Прістлі, Франклін Делано Рузвельт, Чарльз Спенсер Чаплін, Джером Девід (Дейвід) Селінджер, Джон Фітцджеральд Кеннеді, Джордж Уокер Буш, Катар;

скандинавські: Ханс Крістіан (Х.-К.) Андерсен (трад. Ганс Христиан Андерсен), Ерік Олбек Енсен, Улла Брітта Йоргенсен (датськ.); Сванте Август Арреніус (шведськ.); Улоф Рід Ульсен (норвезьк.); слід звернути увагу: Мартін Андерсен-Нексе, де Мартін - ім'я, Андерсен - прізвище, Нексе - псевдонім;

італійські: Джованні Джакомо Казанова, П'єр Паоло Пазоліні, Марія Б'янка Лупоріні;

іспанські (зокрема латиноамериканські): Хосе Рауль Капабланка, Давид Альфаро Сікейрос, Онеліо Хорхе Кардосо, Домінго Альберто Анхель, Енріке Гонсалес Мантічі, Хосе Марія Ередіа, Ельпіріо Абель Діас Дельгадо, Марія Тереса Леон;

португальські (у тому числі бразильські): Луїс Карлос Престес, Марія Елена Рапозо, Жозе Марія Фарейра ді Каштру.

Порівн. також: Петер Пауль Рубенс (фламандськ.), Броніслав Войцех Лінке (польськ.), Іона Штефан Радович (румунськ.).

Складові давньоримських (латинських) імен пишуться окремо, наприклад: Гай Юлій Цезар, Марк Туллій Цицерон.

Через дефіс пишуться складові, що служать власними силами (без прізвища) засобом називання, наприклад: Франц-Йосиф, Марія-Терезія, Марія-Антуанетта, Марія-Християна-Кароліна-Аделаїда-Франсуаза-Леопольдіна (художниця - герцоґо).

4. Артиклі, прийменники, частки при іншомовних прізвищах та іменах пишуться з малої літери і дефісом не приєднуються, наприклад: Макс фон дер Грюн, Людвіг ван Бетховен, Густав аф Гейєрстам, Антуан де Сент-Екзюпері, Роже Марнік дю Брішольрі, Гарсіласо справи Вега, Енріке дос Сантос, Едуардо де Філіппо, Кола ді Рієнцо, Леонардо да Вінчі, Андреа дель Сарто, Лукка делла Роббіа, але Доменіко Ел Греко.

У східних (арабських, тюркських та ін.) особистих найменуваннях початкова або кінцева складова частина, що позначає соціальне становище, споріднені відносини і т. д., пишеться з малої літери і, як правило, приєднується до наступної частини дефіс наприклад: Абу Райхан аль-Беруні, Ахмад ед-Дін, Ахмед Хасан аль-Бакр, Омар аш-Шаріф, Салах зуль-Фікар, Мохаммед ель-Куні, Сулейман-паша, Ізмаїл-бей, Кер-огли, Турсун-заде . З великої літери пишеться початкове Ібн, наприклад: Ібн-Рошд (Аверроес), Ібн-Сіна (Авіценна), Ібн-Сауд.

Написання службового слова з великої літери при деяких прізвищах відображає написання в мові-джерелі, наприклад: Едмондо Де Амічіс (італ.), Агріппа Д'0бінье (франц.), Шарль Де Костер (бельг.) та інші, які без службового слова не Використовуються: Де Лонг, Ді Вітторіо, Дос Пассос. Службові слова, що злилися з прізвищем в одне слово або приєднуються до прізвища за допомогою дефісу, пишуться з великої літери, наприклад Фонвізін, Вандервельде, Лагранж, ВанГог. (15б)

З великої літери пишуться стоять перед прізвищем О (після нього ставиться апостроф), що приєднуються дефісом Мак-, Сан-, Сен-, Сент-, наприклад: О'Генрі, Мак-Доуелл, Сан-Мартін, Сен-Жюст, Сент-Бев .

В іменах Дон Кіхот, Дон Жуан обидві частини пишуться з великої літери і з'єднуються дефісом, утворюючи єдине власне ім'я. Але якщо слово дон вживається у значенні "пан", воно пишеться окремо і з малої літери, наприклад: дон Базіліо, дон Андреа. У номінальному значенні слова донкіхот, донжуан пишуться з малої літери і разом.

5. У китайських власних іменах осіб, які з двох частин, обидві частини пишуться окремо і з великої літери, наприклад: Сун Ятсен, Е Хаобо, Лі Пен, Ден Сяопін.

У корейських, в'єтнамських, бірманських, і ндонезійських, цейлонських, японських

прізвищах та іменах всі складові пишуться окремо і з великої літери, наприклад: Пак Су Ен, Ле Тхан Нгі, У Дау Ма, Манг Ренг Сай, Курахара Корехіто, Акіра Куросава. Частка сан в японських іменах пишеться з малої літери і приєднується дефісом: Тояма-сан (при зверненні).

6. Власні імена осіб, які перетворилися на імена загальні, пишуться з малої літери, наприклад: меценат, ловелас, альфонс. Зберігається написання з великої літери, якщо прізвище, використовуючи загальне значення, не перетворюється на розряд іменників загальних, наприклад: Ми... твердо були певні, що маємо своїх Байронів, Шекспірів, Шиллеров, Вальтер Скоттов (Бєлінський).

Але якщо індивідуальні назви людей вживаються в узагальненому значенні як родові позначення (зазвичай вони мають при собі визначення), то вони пишуться з малої літери, наприклад: квіслінги (колабораціоністи), нові едісони, нові хусейни.

Примітка. Назви предметів, видів рослин, одиниць виміру і т. д., утворені від імен осіб, пишуться з малої літери, наприклад: форд, наган, френч, галіфе, іван-да-мар'я, ампер, вольт, рентген.

7. З великої літери пишуться індивідуальні назви, які стосуються області релігії міфології, наприклад: Будда, Ісус Христос, Мохаммед (Мухаммед, Магомет, Магомед), Аллах, Спаситель, Іоанн Богослов; Зевс, Марс, Ізіда.

Примітка. Про назви, пов'язані з релігією, див. § 21. Якщо індивідуальні назви міфологічних істот вживаються в номінальному значенні або в переносному значенні, то вони пишуться з малої

літери; СР: давньослов'янський бог грому і блискавки Перун - метати перуни (гніватися, сердитися).

Родові назви міфологічних істот пишуться з малої літери, наприклад: німфа, сирена, біс.

Примітка 1. Уточнити написання конкретного імені особи можна за енциклопедичним словником.

Примітка 2. У написанні власних іномовних імен осіб можливі різноманітні зміни, спрямовані у бік зближення написання та звучання в мові оригіналу, наприклад: Вільям (Вільям) Шекспір. Маргарет Тетчер (Татчер).

З великої літерипишуться імена, по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми: Микола Васильович Гоголь, Всеволод Велике Гніздо, Петро Перший, Лже-Нерон, лицар Сумного Образу(Про Дон-Кіхот).
Прізвиська пишуться без лапок: Володимир Червоне Сонечко, Річард Левове серце. Порівняйте також: служниця на прізвисько Великий Могол.
У складних прізвищах, що пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери:Салтиков-Щедрін, Мамин-Сибіряк.
Подвійні (потрійні і так далі) неросійські імена пишуться всі з великої літери, окремо чи через дефіс залежно від цього, схиляються чи схиляються все частини.
Французькі складові імена, в яких перше ім'я в непрямих відмінках зазвичай залишається без зміни, як правило, поєднуються дефісом: Жан-Жак Руссо (твори Жан-Жака Руссо), П'єр-Анрі Сімон. При схиляння першого імені воно пишеться окремо: Антуан Франсуа Прево д "Екзиль.
Окремо пишуться складові імена:

німецькі: Йоганн Вольфганг Гете, Еріх Марія Ремарк; дефісне написання І.-С. Бахпов'язане з бажанням відмежувати ініціали двох німецьких імен (Іоганн Себастьян)від ініціалів російського імені та по батькові;


англійські (у тому числі північноамериканські): Джон Ноель Гордон Байрон, Чарлз Спенсер Чаплін, Джером Девід Селінджер;


скандинавські: Ханс Крістіан Андерсен, Ерік Олбек Енсен;


італійські: Джованні Джакомо Казанова, П'єр Паоло Пазоліні;


іспанські (у тому числі латиноамериканські): Хосе Рауль Капабланка, Давид Альфаро Сікейрос;


португальські (у тому числі бразильські): Луїс Карлос Престес, Луїс Карлос Мартінес Піна.

порівняйте також: Петер Пауль Рубенс(Фламандськ.), Броніслав Войцех Лінке(польськ.), Іона Штефан Радович (румунськ.).

Складові частини давньоримських (латинських) імен пишуться окремо: Гай Юлій Цезар, Марк Туллій Цицерон.
Через дефіс пишуться складові, які самі по собі (без прізвища) засобом називання: Франц-Йосиф, Марія-Терезія.
Артиклі, прийменники, частки при неросійських прізвищах та іменах пишуться з малої літери і дефісом не приєднуються: Людвіг ван Бетховен, Антуан де Сент-Екзюпері, Леонардо Да Вінчі.
Складові арабських, тюркських, перських імен, що позначають соціальний стан, родинні стосунки тощо, а також службові слова (ага, пекло, ал, ас, ар, аш, бей, бек, бен, заде, зуль, ібн, киз, огли, оль, паша, вул, хан, шах, ед, ельта інші) пишуться зі малі літериі, як правило, приєднуються до наступної частини дефісом: Ібрагім-бей, Мохаммед ель-Куні. З великої літерипишеться початкове Ібн: Ібн Рошд (Аверроес), Ібн Сіна (Авіценна), Ібн Сауд.
Написання службового слова з великої літерипри деяких прізвищах відображає написання в мові-джерелі: Едмондо Де Амічіс(італійське), Агріппа Д"Обіньє(французьке), які без службового слова не вживаються: Де Лонг, Дос Пассос, Ван Гог.
Службові слова, що злилися з прізвищем в одне слово або приєднуються до прізвища за допомогою дефісу, пишуться з великої літери: Фонвізін, Лагранж.
З великої літерипишуться ті, що стоять перед прізвищем Про(після нього ставиться апостроф), що приєднуються дефісом Мак-, Сан-, Сен-, Септ-: Про "Генрі, Мак-Доуелл, Сент-Бев;але: Дюма-батько, Сидоров-молодший(у разі друге іменник залишається загальним і перетворюється на розряд прізвиськ).
В іменах Дон Кіхот, Дон Жуанобидві частини пишуться з великої літериі з'єднуються дефісом, утворюючи єдине власне ім'я. Але якщо слово донвживається у значенні «пан», воно пишеться окремо і з малі літери: дон Базиліо. У загальному значенні слова донкіхот, донжуанпишуться з малої літери і разом.
У китайських власних іменах осіб, що складаються з двох частин, обидві частини пишуться окремо великої літери: Сун Ятсен, Е Хаобо.
У корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських, цейлонських, японських прізвищах та іменах всі складові пишуться окремо з великої літери: Пак Су Ен, Ле Тхань Нгі. Частинка санв японських іменах пишеться зі малі літерита приєднується дефісом: Тояма-сан.
Власні імена осіб, які перетворилися на імена загальні, пишуться з малі літери: меценат, ловелас, альфонс, ванька-встанька.
Зберігається написання з великої літери, якщо прізвище, використовуючи загальне значення, перетворюється на розряд іменників загальних: Ми... були твердо впевнені, що маємо своїх Байронів, Шекспірів, Шіллерів, Вальтер Скоттов.Те саме, якщо прізвище вжито в образному значенні: Встанеш до полиці спиною та руки Наполеоном складеш.
Але якщо індивідуальні назви людей вживаються в зневажливому значенні як родові позначення, то вони пишуться з малі літери: ганебні гітлери та герінги.
Назви предметів, видів рослин, одиниць виміру і так далі, утворені від імен осіб, пишуться з малі літери: форд, френч, галіфе, катюша.
З великої літерипишуться індивідуальні назви, що належать до галузі міфології та релігії: Зевс, Марс, Будда, Ісус Христос, Афіна Паллада.
Якщо індивідуальні назви міфологічних істот вживаються в номінальному значенні або в переносному значенні, то вони пишуться з малі літери: давньослов'янський бог грому та блискавки Перун - метати перуни.
Родові назви міфологічних істот пишуться зі малі літери: німфа, сирена, біс, лісовик, домовик, сатир, фавн, демон, пері.